Так здебільшого називали юдеїв у першому столітті, які були християнами, але наполягали на важливості дотримуватися Мойсеєвого закону і юдейських традицій; вони надавали особливого значення обрізанню.

Своїми вченнями прихильники юдаїзму обмежували свободу християн і підривали єдність християнського збору у першому столітті. Апостол Павло виступав проти їхніх вчень; особливо це видно в Листі до галатів, де він називає деяких прихильників юдаїзму «фальшивими братами» (Гл 1:7; 2:4, 5; 4:9, 10; 6:12, 13; див. також Дії 15:1, 2). Мабуть, їхні ідеї також обстоювали «преславні апостоли», згадані в 2 Коринфян 11:5, 13. Вплив прихильників юдаїзму був відчутний досить довго, адже Павло ще багато років продовжував боротися з їхніми ідеями, як це видно з його листів, написаних значно пізніше (Кл 2:11, 16, 17; Тит 1:10, 11).

Хоча вислів «прихильник юдаїзму» не вживається у Грецьких Писаннях, його використовував історик першого століття Йосиф Флавій у своїх працях («Юдейська війна», кн. 2, розд. 18, абз. 2). Павло вживає споріднений грецький вислів у своєму листі до галатів. У Галатів 2:11—14 він розповідає, як виправив Петра, коли той, перебуваючи в сирійській Антіохії, не хотів їсти з християнами неюдейського походження. У вірші 14 він вживає грецьке дієслово іудаı́зо разом з грецьким дієсловом, яке перекладається як «змушувати», у фразі «змушуєш... жити за юдейськими звичаями».