Коли Бог створив людей, то хотів, щоб вони ніколи не хворіли і не помирали, а насолоджувалися вічним життям на землі. Однак перший чоловік, Адам, не послухався Творця і втратив можливість жити вічно. Ми, як нащадки Адама, успадкували смерть (Римлян 5:8, 12; 6:23). Правдивий Бог Єгова послав на землю свого Сина Ісуса, аби той помер і повернув втрачене Адамом. (Прочитайте Івана 3:16).

Ісусова смерть уможливила для нас прощення гріхів і вічне життя. Біблія яскраво описує майбутнє життя на землі, коли вже не буде старіння, хвороб і смерті. (Прочитайте Ісаї 25:8; 33:24; Об’явлення 21:4, 5).

В останній вечір свого життя Ісус започаткував простий обряд на спомин своєї смерті і наказав своїм послідовникам робити це з року в рік. Відзначаючи щороку день Ісусової смерті, ми маємо нагоду роздумувати над тим, як сильно Ісус та Єгова люблять усіх людей. (Прочитайте Луки 22:19, 20; 1 Івана 4:9, 10).