Сто років тому мільйони молодих чоловіків, захоплені виром патріотизму, залишили рідні домівки і пішли на війну. «Я з радістю і нетерпінням очікую того, що попереду»,— написав один американський солдат-доброволець у 1914 році.

Проте невдовзі ентузіазм змінився гірким розчаруванням. Ніхто не міг передбачити, що мільйонні армії на роки застрягнуть у багнистих окопах Бельгії і Франції. У той час люди називали цей військовий конфлікт Великою війною, сьогодні ж вона відома як Перша світова війна.

Перша світова війна була дійсно великою, якщо говорити про кількість жертв. За деякими підрахунками, загинуло приблизно 10 мільйонів людей, а 20 мільйонів залишилося каліками. Крім того, Велика війна — це результат великих помилок. Політики європейських країн не змогли розрядити дипломатичну напруженість, яка стрімко переросла в глобальний конфлікт. А що найгірше, Велика війна залишила великі рани. Вона змінила світ, і це ми відчуваємо дотепер.

Перша світова війна була наслідком прорахунків європейських політиків, «які нагадували лунатиків і не усвідомлювали, що ходять по самому краю прірви в період безтурботного літа 1914 року»,— говориться в одній історичній праці («The Fall of the Dynasties—The Collapse of the Old Order 1905-1922»).

Убивство австрійського ерцгерцога поклало початок війні. За лічені тижні всі великі європейські країни втягнулися в кровопролиття, якого ніхто не хотів. Після того як відбулися перші бої, канцлера Німеччини запитали: «Як таке могло статися?» Зітхнувши, він відповів: «Якби ж ми знали».

Можновладці навіть не уявляли, наскільки фатальними будуть наслідки їхніх рішень. Але солдати в окопах швидко збагнули, що́ насправді відбувається. Вони зрозуміли, що їхні політики їх підвели, священики ошукали, а генерали зрадили. Як саме?

Політики обіцяли, що війна відкриє шлях до нового і ліпшого світу. Німецький канцлер заявив: «Ми боремося за те, щоб наша промисловість розвивалася в мирних умовах, за нашу величну історичну спадщину і за наше майбутнє». Американський президент Вудро Вільсон запевнив широкі маси, що завдяки війні «світ стане безпечним для демократії», і його слова стали популярним гаслом. А у Великобританії люди вірили, що «ця війна припинить усі війни». Однак вони помилялися.

Священики щосили підтримували військову лихоманку. «Охоронці Божого слова були головними глашатаями війни. Тотальна війна призвела до поширення тотальної ненависті»,— зазначається в одному історичному джерелі («The Columbia History of the World»). Замість того щоб гасити полум’я ненависті, священики підливали масла до вогню. У книжці «Історія християнства» (англ.) говориться: «Представники духівництва не могли, а здебільшого просто не хотіли, піднести християнську віру вище патріотичних почуттів. Більшість із них обирали легкий шлях і ототожнювали християнство з патріотизмом. Солдатів усіх християнських релігій заохочували вбивати в ім’я їхнього Спасителя».

Генерали обіцяли здобути швидку і легку перемогу, але вийшло навпаки. Майже відразу стало очевидно, що бої між ворогуючими арміями будуть виснажливими і не матимуть переможців. Мільйони солдатів зіткнулися з жахіттям, яке один історик назвав «чи не найжорстокішим масовим випробуванням, яке будь-коли зносило людське тіло і дух». Незважаючи на величезні втрати, генерали наказували своїм солдатам іти вперед на колючий дріт і під кулеметний вогонь. Тож не дивно, що повсюдно спалахували солдатські бунти.

Як Перша світова війна вплинула на суспільство? В одній історичній праці наводяться слова ветерана: «Війна... спотворила мислення і поведінку всього покоління». Вона стерла з історичної карти цілі імперії. Цей жахливий конфлікт поклав початок найкривавішому століттю в історії людства. Революції і страйки стали повсякденним явищем.

Чому ця війна так сильно вплинула на світ? Чи вона дійсно була результатом фатального збігу обставин? Відповіді на ці запитання проливають світло на наше майбутнє.