Перед тим як народитися у Віфлеємі, Ісус був духовною особою і жив на небі. Він перше творіння Бога. Крім того, тільки його створив безпосередньо Бог. Ось чому його названо Божим єдинородним Сином. Коли Ісус був на небі, то як Божий представник часто промовляв від імені Бога. Тому він названий Словом. Він також був помічником Бога і разом з ним створював усе інше (Івана 1:2, 3, 14). Перш ніж були створені люди, Ісус прожив з Богом у небі незліченні віки. (Прочитайте Михея 5:1; Івана 17:5).

Єгова, послуговуючись святим духом, переніс життя Ісуса з неба в утробу Марії. Тож в Ісуса не було земного батька. Про його народження ангели сповістили пастухів, які в той час ночували просто неба, пильнуючи свої отари (Луки 2:8—12). Отже, Ісус народився не посеред зими, а, скоріш за все, на початку жовтня, коли ще було тепло. Згодом Марія та її чоловік Йосип оселилися в Назареті і виховували там Ісуса. Йосип дбав про Ісуса, наче про рідного сина. (Прочитайте Матвія 1:18—23).

Коли Ісусу було приблизно 30 років, він охрестився і Бог прилюдно проголосив, що Ісус — його Син. Тоді Ісус почав виконувати працю, заради якої Бог послав його. (Прочитайте Матвія 3:16, 17).

Бог послав Ісуса на землю навчати людей правди. Ісус вчив про Боже Царство — небесний уряд, який встановить мир на всій землі. Він розповідав про надію на вічне життя (Івана 4:14; 18:36, 37). Ісус також багато навчав про те, як знайти справжнє щастя (Матвія 5:3; 6:19—21). Він вчив людей власним прикладом. Приміром, він показав, як виконувати Божу волю навіть у важких обставинах. Коли люди завдавали йому страждань, він не мстився. (Прочитайте 1 Петра 2:21—24).

Ісус навчав своїх послідовників виявляти саможертовну любов. Коли він жив на небі зі своїм Батьком, то мав надзвичайно високе становище. А втім, він смиренно послухався Батька і зійшов на землю, щоб жити серед людей. Ніхто не міг би подати ліпшого прикладу любові, ніж Ісус. (Прочитайте Івана 15:12, 13; Филип’ян 2:5—8).

Бог послав Ісуса на землю також заради того, щоб той помер за наші гріхи (Івана 3:16). Усі ми грішники, тобто недосконалі та грішні. Ось чому ми хворіємо і помираємо. На противагу цьому перший чоловік Адам був досконалим. У ньому не було гріха, тому він ніколи не мав хворіти і помирати. Але Адам не послухався Бога і втратив досконалість. Від Адама ми успадкували гріх і плату за гріх — смерть. (Прочитайте Римлян 5:12; 6:23).

Ісус був досконалою людиною, тому він помер не за власні гріхи. Він помер за наші гріхи. Завдяки смерті Ісуса ми отримали можливість жити вічно і мати Божі благословення. (Прочитайте 1 Петра 3:18).