ОДНОГО юнака з Японії глибоко зворушила доброта літнього чоловіка, який служив місіонером. Цей місіонер недавно приїхав до Японії, тому ще не дуже добре володів японською. Все ж він щотижня відвідував хлопця і обговорював з ним Біблію. Хоча допитливий юнак ставив чимало біблійних запитань, місіонер завжди спокійно і ввічливо відповідав на них.

Доброта літнього місіонера справила сильне враження на юнака. «Якщо Біблія робить людей такими добрими і дбайливими,— думав він,— я мушу ліпше дослідити її». Тож молодий чоловік вирішив вивчати Біблію, яка раніше була для нього закритою книгою. Як бачимо з цього випадку, доброта зворушує серця і впливає на людей значно сильніше, ніж слова.

Звичайно, нам легше виявляти доброту до близьких людей. Однак важливо пам’ятати, що цією рисою нас наділив Бог, який, за словами Ісуса, добрий не лише до тих, хто любить Його, але й «навіть до невдячних». Ісус заохочував своїх послідовників наслідувати доброту Бога, виявляючи її до всіх: «Будьте досконалі, як і ваш небесний Батько» (Луки 6:35; Матвія 5:48; Вихід 34:6).

Ми створені за Божим образом, тому теж здатні виявляти цю рису (Буття 1:27). Наслідуючи Бога, ми зможемо робити добро усім, а не тільки близьким. Біблія показує, що доброта є однією з граней плоду Божого святого духу, тобто його діючої сили (Галатів 5:22). Отож кожен, хто бажає розвивати цю рису, повинен більше дізнаватися про Творця і наближатись до нього.

Оскільки доброта притаманна людській природі і дуже цінна в Божих очах, то не дивно, що Бог заохочує нас: «Будьте добрі одні до одних» (Ефесян 4:32). Крім того, у Біблії радиться не забувати про гостинність, яка часто є виявом доброти до незнайомців (Євреїв 13:2).

Але чи можливо у цьому злому і невдячному світі робити добро іншим, навіть тим, кого не знаємо? Що допоможе нам виявляти доброту? І чому це настільки важливо?

Апостол Павло, заохотивши співхристиян виявляти доброту до незнайомців, додав: «Завдяки їй декотрі, самі того не усвідомлюючи, прийняли ангелів». Уявіть, як би ви почувались, коли б вам випала нагода приймати ангелів! За словами Павла, ті гостинні люди прийняли ангелів, «самі того не усвідомлюючи». Так апостол хотів показати, що кожен, хто виявляє доброту до інших, зокрема до незнайомців, отримає неочікувані благословення.

У деяких виданнях Біблії до цих слів Павла додається посилання на 18-й і 19-й розділи книги Буття, в яких розповідається про Авраама і Лота. До обох чоловіків прийшли незнайомці і принесли  важливу звістку. Ці незнайомці насправді були ангелами. Авраамові вони повідомили, що в нього, як і обіцяв Бог, народиться син. А Лота попередили про знищення Содома та Гоморри (Буття 18:1—10; 19:1—3, 15—17).

З біблійних розповідей видно, що і Авраам, і Лот зробили добро для приходьків, яких навіть не знали. Звичайно, у ті часи вияв гостинності до приходька чи мандрівника — друга, родича або незнайомця — був не лише звичаєм, але й обов’язком. Згодом у Мойсеєвому законі ізраїльтянам наказувалось дбати про потреби чужинців (Повторення Закону 10:17—19). Проте, виявивши гостинність і доброту до незнайомців, Авраам та Лот зробили значно більше, ніж цього вимагав тогочасний звичай, а пізніше і Закон. За це обоє вірних чоловіків отримали рясні благословення.

Бог винагородив Авраама за його доброту, подарувавши йому сина. Благословення, яке Бог злив на цього вірного чоловіка, торкається і нас. Авраам та його син Ісак відіграли важливу роль у сповненні Божого наміру, адже саме з їхнього роду походив Месія, Ісус. Діла Авраама та Ісака стали прообразом того, що́ Бог, керуючись любов’ю та незаслуженою добротою, зробить для спасіння людства (Буття 22:1—18; Матвія 1:1, 2; Івана 3:16).

Згадані оповіді виразно показують, чого Бог очікує від тих, кого любить, і як високо він цінує доброту. Ця риса не лише подобається Богові, він вимагає її від своїх служителів.

Біблія передрікала, що в наші дні люди будуть «невдячні... не виявлятимуть відданості, не матимуть природної любові» (2 Тимофія 3:1—3). Ви, без сумніву, зустрічаєте таких людей кожного дня. Однак не дозвольте, аби це стримувало вас робити іншим добро. Біблія радить: «Нікому не віддавайте злом за зло. Робіть те, що всі люди вважають добром» (Римлян 12:17).

Ми можемо розширятись у виявах доброти. У Божому Слові сказано: «Кожен, хто любить... пізнає́ Бога», а один зі способів показувати іншим свою любов — це робити їм добро (1 Івана 4:7; 1 Коринфян 13:4). Чинячи людям добро, ми глибше пізнаємо́ Бога і стаємо щасливішими. У Нагірній проповіді Ісус пояснив: «Щасливі милосердні, бо їм буде виявлено милосердя. Щасливі чисті  серцем, бо вони побачать Бога» (Матвія 5:7, 8).

Ось приклад Акі, молодої жінки з Японії, котра виховує двох синів. Через раптову смерть мами в Акі почалась глибока депресія. Іноді їй було так погано, що вона зверталась до лікаря. Згодом у неї по сусідству поселилась жінка, в якої через нещасний випадок загинув чоловік. Акі було дуже шкода цю жінку, адже вона залишилась з п’ятьма малими дітьми. Тож Акі вирішила подружитись з тією сім’єю. Вона з усіх сил допомагала їм: ділилась харчами, одягом та іншим. Поступово Акі стала почуватися краще. Вона переконалась у правдивості біблійних слів: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). Отож найліпші ліки від пригнічення — виявляти доброту ближнім.

Щоб виявляти доброту, не треба бути багатим, мати особливі здібності чи сили. Зазвичай достатньо щирої усмішки, співчутливого слова, бажання допомогти, невеличкого подарунка чи готовності поступитись місцем у черзі. Якщо ми не знаємо, що́ сказати чи як повестись за певних обставин, то найліпше виявити доброту. Юнак, згаданий на початку статті, був глибоко вражений добротою літнього місіонера, що здолала мовний бар’єр. Тож не дивно, чому Бог вимагає від своїх служителів «любити доброту» (Михея 6:8, НС).

В одній приказці сказано: «Добрим словом мур проб’єш». І справді, невеликий вияв доброти може принести неймовірні результати. Наша доброта зігріватиме серця інших, якщо ми виявлятимемо її з правильних спонук, а особливо з любові до Бога. Не опускайте рук, навіть якщо ваших добрих вчинків не помічають. Пам’ятайте: їх дуже цінує Бог. Біблія каже, що той, хто чинить добро, «позичає для Господа» (Приповістей 19:17). Тож не пропускаймо жодної нагоди виявляти доброту.