Чого навчав Ісус?

Багато віруючих людей вважає, що релігія не повинна стояти осторонь політичних справ і що вона може відігравати важливу роль у розв’язанні проблем людства. Проте інші віруючі переконані, що релігія і політика не мають змішуватися. А як ви вважаєте, чи повинна релігія і політика тісно співпрацювати?

ІСУСА ХРИСТА названо «найвпливовішою постаттю в релігійній історії людства». Що відповів би Ісус, якби його можна було запитати: «Чи релігія має втручатися в політику?» Коли Ісус був на землі, він словами і вчинками виявив свій погляд на це питання. Наприклад, у відомій Нагірній проповіді він дав своїм послідовникам вказівки, як вони повинні ставитися до справ суспільства. Розгляньмо деякі думки з цієї проповіді.

 Християни і суспільство

Ісус пояснив, як його послідовники мають ставитись до світу: «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить свої властивості, то як зробити її знову солоною? Вона вже ні до чого не придатна, тому її викидають геть і топчуть. Ви — світло для світу. (...) Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли вашого небесного Батька» (Матвія 5:13—16). Чому Ісус прирівняв своїх послідовників до солі та світла?

Ісус мав на увазі, що вони повинні бути наче сіль не тільки для якоїсь маленької групи людей, а для цілого світу. Також вони є наче світло не для обмеженого кола людей, але для всіх, хто охоче приймає це світло. За допомогою таких образних висловів Ісус пояснив, що не хоче, аби його послідовники відокремлювалися від суспільства.

Щоб сіль запобігала псуванню їжі, її треба додати до тої їжі. Світильник не може освітити кімнату, якщо його туди не поставити. Тож не дивно, чому Ісус ніколи не наказував своїм учням відокремлюватись від суспільства і створювати ізольовані поселення віруючих. Ісус також не заохочував їх жити відлюдниками за мурами релігійних орденів. Навпаки, християни мають справляти вплив на життя інших, подібно як сіль впливає на їжу, а світло розсіює темряву.

«Не належать світу»

Проте Ісусові настанови щодо того, як його послідовники повинні обходитись з іншими людьми, породжують важливе питання: як християнам ставитись до політичних справ? Перед смертю Ісус молився до Бога за своїх учнів: «Не прошу тебе забрати їх зі світу, а лише прошу оберігати від Злого. Вони, як і я, не належать світу» (Івана 17:15, 16). Як християни можуть одночасно не належати світові й жити серед цього світу? Щоб зрозуміти це, розгляньмо три запитання:

• Як Ісус ставився до політичних справ?

• Що християни за нашого часу мають робити?

• Як те, чого навчають християни, впливає на суспільство?

[Вставка на сторінці 4]

Ісус пояснив, що не хоче, аби його послідовники відокремлювалися від суспільства