Чи ви знаєте?

Як за днів Ісуса юдейські релігійні провідники ставились до простих людей?

▪ У першому столітті н. е. представники суспільної та релігійної верхівки Ізраїлю зневажали тих, хто був малоосвічений або невчений. Ось що говорили фарисеї: «Ці люди взагалі не знають Закону, вони прокляті» (Івана 7:49).

Небіблійні джерела показують, що вища верства суспільства презирливо називала невчених людей ‛ам-га’а́рец або «люди землі». Спочатку вислів ‛ам-га’а́рец був шанобливим і вказував на мешканців певного краю чи території. Він стосувався не лише бідних і пересічних людей, але й тих, хто займав високе становище (Буття 23:7; 2 Царів 23:35; Єзекіїля 22:29).

Однак у часи Ісуса цей вислів використовували як зневажливу назву для тих, хто, на думку релігійних провідників, не знав Мойсеєвого Закону і не дотримувався усіх рабинських традицій. У Мішні (збірці коментарів, які лягли в основу Талмуду) застерігається від того, щоб зупинятися в домах ‛ам-га’а́рец. Як сказано в одній біографічній енциклопедії, рабин Меїр, котрий жив у II столітті, говорив: «Якщо чоловік віддає доньку за когось із ‛ам-га’а́рец, то це те саме, що зв’язати і кинути її перед левом, який наступає на свою жертву, перш ніж її пожерти» (The Encyclopedia of Talmudic Sages). У Талмуді цитуються слова іншого рабина, який сказав, що «неосвічені люди не воскреснуть».

Що означає назва «кесар», яка вживається у Біблії?

▪ Слово «кесар» означає те саме, що й «цезар». Цей титул походить від римського прізвища Цезар, яке належало Гаю Юлію Цезарю. У 46 році до н. е. він став римським диктатором. Після нього ще кілька римських імператорів називали себе Цезарями. Серед них і троє, про яких згадується в Біблії: Август, Тиберій і Клавдій (Луки 2:1; 3:1; Дії 11:28).

У 14 році н. е. Тиберій став імператором і правив упродовж всього періоду служіння Ісуса. Тож саме він був цезарем при владі, коли Ісус, відповідаючи на запитання про податки, сказав: «Віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові» (Марка 12:17). Зрозуміло, Ісус не говорив, що податки слід сплачувати лише Тиберію. Кажучи «кесар», Ісус мав на увазі владу, тобто державу.

Приблизно 58 року н. е., коли проти апостола Павла висунули фальшиві звинувачення, він, як римський громадянин, скористався своїми правами і подав апеляцію до кесаря (Дії 25:8—11). Павло не вимагав, аби його судив сам Нерон, який був тоді імператором, а хотів, щоб його справу розглянув найвищий суд імперії.

Прізвище Цезарів настільки тісно переплелося з державною владою, що навіть після зникнення їхньої династії правителі носили його як титул.

[Ілюстрація на сторінці 29]

Срібний денарій із зображенням Тиберія