«Край, що тече молоком та медом»
«Край, що тече молоком та медом»
КОЛИ Бог Єгова визволяв ізраїльтян з Єгипту, він пообіцяв, що виведе їх «до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом» (Вихід 3:8).
Оселившись в Обіцяній землі, ізраїльтяни почали розводити корів, овець і кіз, тому мали вдосталь молока. А як щодо меду? Дехто вважає, що «медом» був сироп, зроблений з винограду, інжиру чи фініків. Крім того, більшість біблійних віршів, де прямо згадується про бджолиний мед, стосуються меду диких бджіл, а не меду з пасік (Суддів 14:8, 9; 1 Самуїла 14:27; Матвія 3:1, 4). Чи справді Обіцяна земля була краєм, що «тече» медом так само, як молоком?
З’ясувати це питання допомагає недавня археологічна знахідка в Ізраїлі. Ось що повідомлялося про неї у прес-релізі Єврейського університету: «За словами проф. (Амігая) Мазара, це найстаріша пасіка з усіх знайдених археологами на Близькому Сході. Її датують X—IX століттями до н. е.».
Дослідники знайшли понад 30 вуликів, розміщених у три ряди. За їхніми підрахунками, всього в тій пасіці могло бути близько 100 вуликів. Дослідження вуликів виявило частинки бджолиних тілець і молекули воску. Вчені підрахували, що «ця пасіка могла щороку давати до півтонни меду».
У стародавні часи мед вважався делікатесом, а бджолиним воском обробляли метал і шкіру. Воском також покривали дерев’яні таблички для писання. Такі таблички можна було використовувати повторно, нагрівши віск. Тож якого висновку дійшли археологи, дослідивши цю знахідку?
Далі у прес-релізі сказано: «Хоча в Біблії нічого не говориться про бджільництво у тогочасному Ізраїлі, пасіка, знайдена в Тель-Рехові, свідчить про те, що бджільництво і збирання бджолиного меду та стільників процвітало ще в період Першого [Соломонового] Храму. Отже, у Біблії слово “мед” справді могло стосуватися бджолиного меду».
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]
Institute of Archaeology/Hebrew University © Tel Rehov Excavations