Коли «серце зламане та упокорене» шукає прощення
Наближаймось до Бога
Коли «серце зламане та упокорене» шукає прощення
УСІ ми часто помиляємось. Навіть якщо ми сильно про це жалкуємо, нас може непокоїти думка: «Чи Бог чує мої щирі молитви каяття? Чи він пробачить?» Біблія містить підбадьорливу істину: хоча Єгова не закриває очі на гріх, він завжди готовий простити розкаяного грішника. Це добре видно з історії, яка записана у 12-му розділі Другої книги Самуїла. У ній розповідається про Давида, царя стародавнього Ізраїля.
Давид скоїв серйозний гріх — вчинив перелюб з Вірсавією. Коли ж він зрозумів, що не може цього приховати, то влаштував убивство її чоловіка. Протягом кількох місяців Давид замовчував свої гріхи, вдаючи невинного. Єгова спостерігав за всім: він бачив не лише гріхи Давида, але й схильність царя до розкаяння (Приповістей 17:3). Що робитиме Єгова?
Єгова посилає до Давида пророка Натана (вірш 1). Під дією Божого духу Натан тактовно звертається до царя. Він ретельно підбирає слова, щоб звільнити Давида з пастки самообману і відкрити царю очі на глибину його провини.
Щоб обеззброїти Давида і не дати йому змоги виправдовувати себе, Натан розповідає царю історію, котра не може не зворушити серце колишнього пастуха. У ній ідеться про двох чоловіків — багатого і бідного. Заможний мав «дуже багато худоби дрібної та худоби великої», а вбогий — нічого, «окрім однієї малої овечки». До багатія прийшов гість, і він захотів пригостити його. Цей чоловік не взяв тварину зі своєї отари, а зарізав єдину овечку бідняка. Давид, подумавши, що це правдива історія, вибухає гнівом і каже: «Вартий смерти той чоловік». Чому це так обурює Давида? Він сам пояснює: «За те, що [той] не змилосердився» * (вірші 2—6).
Натан досягає бажаної мети: Давид сам виносить собі вирок. Тепер пророк говорить йому прямо: «Ти той чоловік!» (вірш 7). Оскільки Натан, звертаючись до Давида, представляє Бога, його слова відображають Божі почуття. З них видно, що Давид своїми вчинками образив Єгову. Порушивши Божий закон, Давид виявив неповагу до Законодавця. Тому Бог говорить: «Зневажив ти Мене» (вірш 10). Цей докір вражає Давида у саме серце, і цар визнає: «Згрішив я перед Господом». Натан запевняє Давида, що Бог йому пробачить, але не захистить його від наслідків гріха (вірші 13, 14).
Коли гріх Давида було викрито, він написав Псалом 51. У ньому Давид вилив свої почуття, показавши, як глибоко він розкаюється. Згрішивши, Давид зневажив Єгову. Але, як тільки розкаяний цар відчув на собі велич Божого прощення, він звернувся до Єгови з такими словами: «Серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже» (Псалом 51:19). Чи є кращі слова потіхи для розкаяного грішника, який шукає Божого прощення?
[Примітка]
^ абз. 4 Приготувати ягня було виявом гостинності. Але якщо хтось крав овечку, то це вважалося злочином, і крадій мав учетверо відшкодувати збитки (Вихід 21:37). На думку Давида, заможний чоловік учинив безжально, тому що забрав у бідняка єдину овечку. Ця тварина, очевидно, давала сім’ї бідняка молоко і вовну. Від неї могла постати навіть ціла отара.