Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи повинні християни відзначати суботній день?

Чи повинні християни відзначати суботній день?

Чи повинні християни відзначати суботній день?

НАПРИКІНЦІ 1980-х років методисти заблокували місто Сува, столицю Фіджі. Чоловіки, жінки і діти — всі у святковому вбранні — розділились на невеликі групи і перекрили дороги у 70 місцях. У результаті було зупинено транспорт, яким здійснювали комерційні перевезення, а також відмінено внутрішні та міжнародні авіарейси. Що стало причиною таких дій? Ці люди вимагали, аби по всій країні знову почали відзначати суботу.

В Ізраїлі з 2001 року в нових багатоповерхових будинках монтують принаймні один ліфт, який автоматично зупиняється на кожному поверсі. Навіщо? Це роблять для правовірних юдеїв, котрі відзначають суботу. З вечора п’ятниці до вечора суботи вони не можуть натискати кнопку виклику, бо вважають це «роботою».

У Королівстві Тонга, що в південній частині Тихого океану, заборонено працювати в неділю. У цей день аеропорт не приймає літаків, а кораблям не можна заходити в порт. Будь-які угоди, підписані в неділю, вважаються недійсними. У конституції Тонги є закон, який вимагає від усіх громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань, шанувати неділю як «священний день». Цей закон ухвалили для того, щоб утвердити відзначення біблійної суботи в цілому королівстві.

Як показують наведені приклади, багато людей переконані, що Бог вимагає відзначати суботу кожного тижня. Дехто навіть каже, ніби від дотримання суботи залежить наше спасіння. Для інших закон про суботу — найважливіший серед усіх Божих наказів. Що означав закон про суботу? Чи повинні християни щотижня відзначати цей день?

Закон про суботу

Слово «субота» походить від єврейського дієслова, котре означає «відпочивати, припиняти, утримуватися від». У книзі Буття сказано, що сьомого дня Бог Єгова відпочив від праці творення. Однак відзначати суботу, або день відпочинку, який тривав 24 години, Бог наказав лише за часів Мойсея (Буття 2:2). Після того як 1513 року до н. е. ізраїльтяни вийшли з Єгипту, Єгова чудом годував їх у пустелі манною. Ось що він сказав стосовно цього харчу: «Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не буде в ній того» (Вихід 16:26). Далі говориться, що «сьомого дня народ відпочивав». Цей день тривав від заходу сонця у п’ятницю до заходу сонця в суботу (Вихід 16:30).

Незабаром Бог дав через Мойсея закон про суботу, котрий увійшов до десяти заповідей (Вихід 19:1). У четвертій заповіді було сказано: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого» (Вихід 20:8—10). Відзначення суботи стало невід’ємною частиною життя ізраїльтян (Повторення Закону 5:12).

Чи Ісус дотримувався суботи?

Ісус виконував постанову про суботу. У Біблії про нього сказано: «Коли той довгий період закінчився, Бог послав свого Сина, якого народила жінка і який відтоді перебував під законом» (Галатів 4:4). Ісус був євреєм, тому мав дотримуватися Закону Мойсея, а отже і заповіді про суботу. Закон було скасовано після Ісусової смерті (Колосян 2:13, 14). Щоб зрозуміти Божий погляд на суботу, треба розуміти, коли її було дано і для чого. (Дивіться схему на  сторінці 15).

Ісус сказав: «Не думайте, що я прийшов скасувати Закон та Пророків. Не скасувати я прийшов, а виконати» (Матвія 5:17). Але що означало виконати Закон? Розгляньмо приклад. Будівельник виконає угоду не тоді, коли розірве контракт, а коли завершить будівництво. Як тільки всі вимоги замовника виконано, контракт припиняє дію і його умови більше не поширюються на робітника. Так само Ісус: він не скасував Закон, а повністю його виконав, дотримуючись усіх вимог. Оскільки Закон, який можна прирівняти до контракту, було виконано, Божий народ більше не був зобов’язаний дотримуватись його умов.

Чи повинні християни дотримуватися суботи?

Якщо Ісус Христос виконав Закон, то чи повинні християни відзначати суботній день? Під Божим натхненням апостол Павло написав: «Нехай жодна людина не судить вас у справах, пов’язаних з їжею чи питвом, чи святами, чи відзначанням нового місяця або суботи, бо все це — тінь майбутнього, а дійсність належить Христу» (Колосян 2:16, 17).

Ці слова вказують на те, що Бог змінив деякі свої вимоги. Тепер його служителі перебувають під «Христовим законом» (Галатів 6:2). Закон-угода, дана ізраїльтянам через Мойсея, втратила чинність, коли Ісус виконав її, віддавши в жертву своє життя (Римлян 10:4; Ефесян 2:15). Чи це також стосується заповіді про суботу? Так. Сказавши, що «ми звільнені від Закону», апостол Павло процитував одну з Десяти заповідей (Римлян 7:6, 7). Це показує, що до Закону, який втратив свою силу, входять і Десять заповідей, у тому числі наказ про суботу. Отже, Божі служителі не зобов’язані дотримуватися щотижневої суботи.

Бог замінив Мойсеїв закон на Христовий, давши нові вимоги щодо поклоніння. Краще це зрозуміти допоможе приклад. Уявіть, що якась країна змінює свою конституцію. Як тільки нова конституція набирає чинності, люди не зобов’язані дотримуватись старої. У цій конституції можуть зберегтися закони з попередньої, а втім, вона містить багато нових. Аби знати, які це закони, людина має ретельно ознайомитись з новим законодавством. До того ж законослухняний громадянин цікавиться, коли стає чинною нова конституція.

Бог Єгова дав ізраїльському народу понад 600 законів, серед яких були 10 основних. Ці закони стосувались моралі, жертвопринесення, гігієни і субот. Проте Ісус сказав, що його помазані духом послідовники стануть новим «народом» (Матвія 21:43). Починаючи з 33 року н. е., цей народ дотримується нової «конституції», в основі якої лежать дві заповіді — любов до Бога і до ближнього (Матвія 22:36—40). Чимало заповідей Христового закону подібні до постанов, даних ізраїльтянам, однак є і такі, що сильно відрізняються від них. Деякі постанови з Мойсеєвого закону були скасовані, серед них і закон про суботу.

Чи Бог змінив свої норми?

Єгова дав замість Мойсеєвого закону Христовий, але це не означає, що він змінив свої норми. Так само як батьки змінюють вимоги відповідно до віку та обставин дітей, Єгова змінював деякі закони. Ось як це пояснює апостол Павло: «До приходу віри закон стеріг нас і ми разом були віддані під варту, чекаючи часу, коли мала виявитися віра. Отже, Закон став нашим вихователем, що вів до Христа, аби ми були визнані праведними завдяки вірі. А тепер, коли віра прийшла, ми вже не перебуваємо під наглядом вихователя» (Галатів 3:23—25).

Як Павлове порівняння стосується суботи? Розгляньмо приклад. У школі учень раз на тиждень відвідує урок трудового навчання, під час якого опановує столярські навички. Після закінчення школи він може влаштуватись на роботу, де буде застосовувати здобуті вміння щодня, а не лише один день у тижні. Під Законом Мойсея ізраїльтяни присвячували відпочинку і поклонінню один день тижня. Християни служать Богу не лише один день у тижні, а щодня.

Чи це означає, що приділяти якийсь день тижня для відпочинку і поклоніння неправильно? Зовсім ні. Це особисте рішення кожного. У Біблії написано: «Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Тож нехай кожен тримається того, в чому твердо переконаний» (Римлян 14:5). Звичайно, людина має право вирізняти якийсь день з-поміж інших, але з Біблії чітко видно, що Бог не вимагає від християн, аби вони відзначали суботній день.

[Вставка на сторінці 12]

«Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не буде в ній того» (ВИХІД 16:26)

[Вставка на сторінці 14]

«Закон став нашим вихователем, що вів до Христа, аби ми були визнані праведними завдяки вірі. А тепер, коли віра прийшла, ми вже не перебуваємо під наглядом вихователя» (ГАЛАТІВ 3:24, 25)

[Рамка/Схема на сторінці 13]

Лінія зміни дат і субота

Через лінію зміни дат у тих, хто переконаний, що суботу слід усюди відзначати в один день, виникає проблема. Лінія зміни дат — це уявна межа, більша частина якої проходить через Тихий океан вздовж 180-го меридіану. Календарна дата в країнах, що лежать на захід від цієї лінії, випереджає на один день календарну дату країн, котрі лежать на схід.

Наприклад, коли на Тонга і Фіджі неділя, то на Самоа і Ніуе субота. У той час як люди на Фіджі відзначають суботній день, їхні співвіруючі на Самоа, які живуть лише за 1145 кілометрів, працюють, бо в них п’ятниця.

Адвентисти сьомого дня на Тонга відзначають суботу в неділю, пояснюючи, що хочуть робити це одночасно зі співвіруючими на Самоа, що лежить за 850 кілометрів. Однак адвентисти на Фіджі, що за 800 кілометрів, не відпочивають, оскільки в цей час у них неділя, а суботу вони відзначають днем раніше.

[Схема]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

\

\

\

\ САМОА

\

— ― ― ― ― ― ― ―

ФІДЖІ \

неділя \ субота

\

\

ТОНГА \

\

\

\

[Таблиця на сторінці 15]

 (Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Що варто знати про суботу

Щоразу, коли читаємо у Біблії про наказ відзначати суботу, слід поміркувати, в який період він був даний.

4026 РІК ДО Н. Е. ПЕРІОД ДО МОЙСЕЯ

БОГ СТВОРИВ АДАМА Постанову про суботу Бог дав

Мойсею та ізраїльтянам. До того часу

цього закону не було

(Повторення Закону 5:1—3, 12—14).

1513 РІК ДО Н. Е. ЗАКОН, ДАНИЙ ІЗРАЇЛЬТЯНАМ

ІЗРАЇЛЬТЯНИ ОТРИМАЛИ ЗАКОН Жоден інший народ не отримував

закону про суботу (Псалом 147:8, 9).

Ця постанова була «знаком» між Єговою

та Ізраїлем (Вихід 31:16, 17).

Щотижнева субота була лише однією

з усіх субот, яких дотримувались

в Ізраїлі (Левит 16:29—31; 23:4—8;

25:4, 11; Числа 28:26).

33 РІК Н. Е. ХРИСТОВИЙ ЗАКОН

МОЙСЕЇВ ЗАКОН ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ У 49 році н. е. натхнені святим

духом апостоли і старійшини

в Єрусалимі обговорили Божі вимоги

для християн. Серед цих вимог не було

закону про суботу (Дії 15:28, 29).

Апостола Павла непокоїло те, що дехто

зосереджувався на відзначенні певних

днів (Галатів 4:9—11).

2010 РІК Н. Е.

[Ілюстрація на сторінці 11]

У газетах повідомлялось, що групи методистів перекрили дороги, вимагаючи відновити на Фіджі відзначання суботи

[Відомості про джерело]

Courtesy of the Fiji Times