Місячний Новий рік. Чи це свято для християн?
Місячний Новий рік. Чи це свято для християн?
ЩОРОКУ у січні або лютому в Азії починається рух. Сотні мільйонів людей повертаються у свої родини на свято місячного Нового року *.
Місячний Новий рік — найважливіша дата в азіатському календарі. Святкування починаються в перший день новомісяччя за китайським місячним календарем, або в період між 21 січня і 20 лютого. Свято триває від декількох днів до двох тижнів.
Свято Нового року символізує відродження, прощання з минулим і зустріч з майбутнім. Перед святкуванням люди прибирають і прикрашають свої будинки, купують новий одяг, готують страви, назви яких співзвучні зі словами «удача» або «добробут», повертають борги і залагоджують конфлікти. На Новий рік усі обмінюються подарунками, бажають доброго здоров’я і статків, дають на щастя червоні конверти з грошима, їдять особливі страви, пускають феєрверки. Багато хто ходить на маскарад, щоб подивитись танець вогняного дракона чи лева, або просто насолоджується спілкуванням з рідними та друзями.
Кожен звичай має глибоке значення. В одній книжці пояснюється: «Усі приготування зроблені в першу чергу для того, щоб забезпечити успіх своїй сім’ї, друзям та родичам, віддати шану богам і духам, а також для того, щоб наступний рік був вдалим» («Mooncakes and Hungry Ghosts: Festivals of China»). Місячний Новий рік увібрав у себе і традиції, і вірування. Тож як християнам ставитись до цього свята? Чи треба його святкувати?
«Звідки вона тече»
Відоме китайське прислів’я каже: «Коли п’єш воду, зважай на те, звідки вона тече». У цих словах відображається шанобливе ставлення до батьків і предків, яке глибоко вкоренилося в культурі народів Азії. Оскільки батьки дали дітям життя, вони повинні їх поважати, а святкування Нового року — це особлива нагода виразити свою вдячність.
Без сумніву, найважливішою частиною свята є новорічна вечеря, на яку збирається вся сім’я, і ніхто не хоче її пропустити. За святковим столом залишають вільні місця. Там, згідно з повір’ям, сидять душі померлих. Під час цієї вечері, як зазначається в одній енциклопедії,
«сім’я спілкується з предками». В іншому довіднику сказано: «Зв’язок між світом живих і померлих відновлено, і тепер предки цілий рік захищатимуть родину». Чи цей звичай для християн?Християни розуміють, що повинні любити і поважати батьків. Вони зважають на Божі слова: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя» (Приповістей 23:22). Крім того, вони слухаються наказу: «“Шануй батька і матір” — це перша заповідь, до якої було дано обітницю: “Щоб добре велося тобі та щоб довго ти жив на землі”» (Ефесян 6:2, 3). Правдиві християни щиро прагнуть виявляти любов і повагу до своїх батьків.
Як видно з Біблії, родинні зустрічі можуть бути джерелом відсвіження (Йова 1:4; Луки 15:22—24). Однак у ній також сказано: «Нехай не знайдеться між тобою такий, хто... викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих» (Повторення Закону 18:10, 11). Чому Бог Єгова дає таке застереження? У своєму Слові він розкриває правду про стан померлих: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5, 6, 10). Оскільки мертві перебувають у стані несвідомості, то не можуть ані допомогти, ані зашкодити нам — вони цілком бездіяльні. Божий Син, Ісус Христос, прирівняв смерть до глибокого сну, з якого він пробудить померлих під час воскресіння (Івана 5:28, 29; 11:11, 14).
До того ж Біблія показує, що духами предків прикидаються злі духовні створіння. Вони обманюють людей, аби мати над ними владу (2 Фессалонікійців 2:9, 10). Проте Божі накази захищають від такої небезпеки. Правдиві християни люблять Єгову і хочуть вберегтись від згубного демонічного впливу. Вони уникають будь-яких звичаїв, пов’язаних із вшановуванням так званих духів предків, і не шукають захисту в цих духів (Ісаї 8:19, 20; 1 Коринфян 10:20—22).
Християни насамперед прагнуть віддавати шану «Батькові, якому кожна родина на небі і на землі завдячує своїм ім’ям» (Ефесян 3:14, 15). Цим Батьком є наш Творець і Дарівник життя, Бог Єгова (Дії 17:26). Тож було б мудро дізнатись, як він ставиться до різних звичаїв, зокрема до святкування місячного Нового року (1 Івана 5:3).
Домашні божки
Святкування місячного Нового року пов’язане з вшануванням великої кількості домашніх божків, наприклад бога дверей, бога землі, бога грошей і фортуни, а також бога кухні та печі. Подивімось, як вшановують бога кухні та печі *. Вважається, що за кілька днів до Нового року він іде на небо до головного божества китайського пантеону, Нефритового імператора, щоб звітуватися про сім’ю, в якій він живе. Аби цей покровитель швидко піднявся на небо і дав хороший звіт, родина частує його особливою стравою, солодощами і глазурованими тістечками. За звичаєм вони знімають зображення цього божка, змащують його губи чимось солодким, а потім виносять його на двір і спалюють. У новорічний вечір сім’я кладе на піч нову картину із зображенням цього бога, запрошуючи його жити з ними протягом наступного року.
Хоча такі звичаї здаються невинними, християни стараються виконувати чіткі вказівки з Божого Слова щодо релігійних обрядів. Ісус Христос сказав: «Поклоняйся лише Єгові, Богу твоєму, і тільки йому одному віддано служи» (Матвія 4:10). Отже Бог хоче, аби ми поклонялись тільки йому, і це логічно, бо він є нашим небесним Батьком. Подумайте, як боляче батькові, коли його дитина нехтує ним і вважає своїм батьком когось іншого.
Ісус визнавав «єдиним правдивим Богом» лише свого небесного Батька. Сам Єгова дав наказ: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (Івана 17:3; Вихід 20:3). Правдиві християни прагнуть догоджати Єгові. Вони не поклоняються іншим богам, бо не хочуть його розчаровувати (1 Коринфян 8:4—6).
Забобони і спіритизм
Місячний Новий рік тісно пов’язаний з астрологією. У місячному календарі кожен рік називають однією із дванадцяти тварин китайського зодіаку, наприклад, рік дракона, тигра, мавпи, кролика. Вважається, що тварина, в рік якої народилось дитя, визначає його характер та поведінку, а також вказує, які справи і заняття будуть успішними в тому році. Святкуючи Новий рік, люди вшановують бога грошей і фортуни, бо вірять, що завдяки цьому матимуть удачу. Як до цього повинні ставитись правдиві християни?
У своєму Слові Єгова засуджує «поклонників небес, тих, хто спостерігає за зірками і хто під час новомісяччя передрікає... майбутнє», а також поклонників «бога удачі» і «бога долі» (Ісаї 47:13, НС; 65:11, 12, НС). Бог не хоче, аби його служителі вірили у таємничий вплив духів та зірок на людське життя. Натомість Біблія заохочує: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). У той час як забобони тримають людей в рабстві, біблійна правда дає свободу (Івана 8:32).
Засвідчуйте свою любов до Бога
Одна річ знати про походження новорічних звичаїв і вірувань, але зовсім інша — не брати в них участі. Якщо ви живете у місцевості, де прийнято відзначати місячний Новий рік, або це свято важливе для вашої сім’ї, вам буде нелегко зробити вибір.
Звичайно, щоб не піддатись тиску, потрібно сміливості та рішучості. Одна християнка з азіатської країни каже: «Мене лякала сама думка про те, що усі святкуватимуть Новий рік, а я ні». Що допомогло їй подолати страх? Вона продовжує: «Тільки глибока любов до Єгови допомагає мені залишатись йому вірною» (Матвія 10:32—38).
Чи ви так само глибоко любите Єгову? Бог заслуговує вашої любові, адже це він, а не якесь невідоме божество, подарував вам життя. У Біблії сказано: «В Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло» (Псалом 36:10). Саме Єгова, а не бог фортуни чи кухні, дає нам все необхідне, аби ми були щасливі (Дії 14:17; 17:28). Чи ви показуєте своїми ділами, що вдячні Богу за його любов? Якщо так, то він обов’язково щедро поблагословить вас (Марка 10:29, 30).
[Примітки]
^ абз. 2 Це свято ще називають китайським Новим роком, Святом весни, Чунь цзе (Китай), Тет (В’єтнам), Соль Наль (Корея) і Лосар (Тибет).
^ абз. 14 Новорічні звичаї жителів Азії різняться, але усі містять спільну ідею. За додатковою інформацією дивіться «Пробудись!» за 22 грудня 1986 року, сторінки 20 і 21 (англ.), і «Пробудись!» за 8 січня 1970 року, сторінки 9—11 (англ.).
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]
Як зберегти хороші стосунки з родичами та друзями
Родичів і друзів часто шокує те, що близька їм людина вирішує не святкувати місячного Нового року. Вони можуть почуватись ображеними або навіть зрадженими. Втім, важливо зберегти хороші стосунки з членами своєї родини. Подивімось, що у таких випадках допомогло деяким християнам з різних частин Азії.
«Ще задовго до Нового року я приїхав до родичів і тактовно пояснив, чому більше не відзначатиму з ними цього свята. Я не засуджував їхніх поглядів і вірувань, а з повагою відповідав на запитання, послуговуючись Біблією. Таким чином мені вдалося кілька разів порозмовляти з ними на духовні теми» (Джіенґ).
«Перед святом місячного Нового року я лагідно і тактовно пояснила чоловікові, що буду щасливою тільки тоді, коли слухатимусь свого сумління. Я також пообіцяла, що не осоромлю його перед родиною. На моє здивування, у той день, коли уся його сім’я виконувала обряд поклоніння предкам, він повіз мене на християнське зібрання» (Лі).
«Я запевнила рідних у любові і пояснила, що мої нові переконання допоможуть мені стати кращою. Щоб підтвердити свої слова, довелося докласти неабияких зусиль. Я розвивала такі християнські риси, як лагідність, тактовність і любов. З часом родичі стали поважати мою релігію. Мій чоловік почав вивчати Біблію, і сьогодні ми разом служимо Єгові» (Шіе).
«Я розмовляв з батьками лагідно і з повагою. Замість побажання «нехай щастить», я сказав їм, що у молитві до Єгови завжди прошу, аби він, як наш Творець, поблагословив їх і дарував їм мир та щастя» (Мін).
«Я казав батькам, що не хочу чекати Нового року, аби побачитись з ними. Батькам приємно, що я часто приїжджаю до них, і вони більше не критикують мене. Згодом мій молодший брат також зацікавився біблійною правдою» (Фуонг).
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 20]
Panorama Stock/age Fotostock