1, 2. Чому ми не повинні звинувачувати Єгову в проблемах людства? Поясніть.

УЯВИ, що ти одружений чоловік, який вже багато років втішається щасливим сімейним життям. Але одного дня, повернувшись додому, ти бачиш, що все у твоєму будинку перекинуто догори ногами. Меблі поламані, посуд побитий, а килим ущент зіпсутий. Твій затишний дім наче постраждав від стихійного лиха. Чи ти, не подумавши, скажеш: «Чому моя дружина це зробила?» Чи, скоріш за все, запитаєш: «Хто це зробив?» Безсумнівно, тобі відразу спаде на думку друге запитання. Чому? Бо ти знаєш, що твоя кохана дружина не могла зробити такого безглуздого вчинку.

² Сьогодні ми бачимо, що людська домівка зруйнована: навколишнє середовище забруднене, люди вдаються до насильства і чинять неморальність. З Біблії ми довідалися, що Єгова не може бути винним у всіх цих проблемах. Він створив нашу планету, аби вона була прекрасним раєм (Бут. 2:8, 15). Єгова є Богом любові (1 Ів. 4:8). Завдяки дослідженню Святого Письма ми знаємо, чому у світі існує так багато проблем. Зокрема тому, що Сатана Диявол є «правителем цього світу» (Ів. 14:30; 2 Кор. 4:4).

3. Як може спотворитись наше мислення?

³ Однак ми не можемо звинувачувати Сатану у всіх наших лихах. Адже деякі проблеми є наслідком наших власних помилок. (Прочитайте Повторення Закону 32:4—6). Можливо, ми усвідомлюємо це, але через недосконалість можемо розвинути неправильне мислення і піти шляхом, який зрештою приведе до біди (Прип. 14:12). Замість того щоб звинувачувати в проблемах себе чи Сатану, ми могли б винити в усьому Єгову і навіть почати гніватися на нього (Прип. 19:3).

4, 5. Як християнин міг би почати гніватися на Єгову?

 ⁴ Чи може таке статися, що ми почнемо гніватися на Єгову? В цьому, звичайно, немає жодного сенсу (Ісаї 41:11). Що це нам дало б? Один поет якось сказав: «Не смій на Бога руку піднімати, бо ти лиш порох». Мабуть, ми ніколи не дозволимо собі вголос скаржитися на Єгову. Але в Приповістей 19:3 говориться, що «глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце». Тож людина може почати гніватися на Бога у своєму серці. Таке мислення не завжди є очевидним. Людина могла б затаїти образу на Єгову. У результаті вона могла б відійти від збору або не підтримувати всіх заходів, пов’язаних з поклонінням Єгові.

⁵ Через що ми могли б гніватися на Єгову? Як нам не потрапити в таку пастку? Вкрай важливо знайти відповідь на ці запитання. Адже від цього залежать наші стосунки з Богом Єговою.

6, 7. Чому ізраїльтяни за часів Мойсея почали скаржитися на Єгову?

⁶ Чому вірний служитель Єгови міг би почати в серці нарікати на нього? Розгляньмо п’ять факторів, які можуть підштовхнути нас до цього, і проаналізуймо біблійні приклади тих, хто в минулому потрапив у таку пастку (1 Кор. 10:11, 12).

⁷ На нас можуть впливати негативні висловлювання інших. (Прочитайте Повторення Закону 1:26—28). Ізраїльтяни зовсім недавно були визволені з єгипетського рабства. Єгова чудом навів десять кар на їхніх гнобителів і після цього знищив фараона та його військо в Червоному морі (Вих. 12:29—32, 51; 14:29—31; Пс. 136:15). Божий народ ось-ось мав увійти в Обіцяну землю. Але в цей вирішальний момент ізраїльтяни почали скаржитися на Єгову. Чому їм забракло віри? Їхні серця охопив страх, коли вони почули негативні відгуки декотрих розвідників, які оглядали той край (Чис. 14:1—4). Яким був результат? Ціле покоління не змогло ввійти до «доброго Краю» (Повт. 1:34, 35). Чи ми іноді дозволяємо негативним висловлюванням інших послаблювати нашу віру і породжувати в нас нарікання на те, як Єгова ставиться до своїх служителів?

8. Через що Божий народ за часів Ісаї почав звинувачувати Єгову у своїх бідах?

⁸ Нас можуть знеохочувати труднощі й проблеми. (Прочитайте Ісаї 8:21, 22). За часів Ісаї мешканці Юди опинилися в скрутному становищі. Їх оточили вороги. Через брак харчів багато хто потерпав від голоду. Але найгіршим було те, що в краї панував духовний голод (Ам. 8:11). Проте замість того, щоб у подоланні цих труднощів шукати допомоги в Єгови, юдеї почали «проклинати царя свого та Бога свого». Вони звинувачували Єгову у своїх проблемах. Якщо ми переживаємо якесь горе чи особисті труднощі, чи не схильні ми у своєму серці казати: «Де був Єгова, коли він був потрібен мені»?

9. Чому ізраїльтяни за днів Єзекіїля розвинули неправильне мислення?

⁹ Ми можемо не знати всіх фактів. Через те що за днів Єзекіїля ізраїльтяни не знали всіх фактів, вони вважали, що «неправа Господня дорога» (Єзек. 18:29). Це так, наче вони судили Бога, ставлячи власні норми справедливості вище Божих і керуючись своїм обмеженим розумінням справи. Можливо, ми іноді не повністю розуміємо якусь біблійну розповідь або не знаємо, чому щось  у нашому житті складається саме так. Чи тоді ми не думаємо у своєму серці, що «неправа Господня дорога», що вона несправедлива? (Йова 35:2).

10. Як дехто може наслідувати поганий приклад Адама?

¹⁰ Ми можемо перекладати на інших вину за власні гріхи і помилки. На самому початку людської історії Адам звинуватив Бога у своєму гріху (Бут. 3:12). Адам свідомо порушив Божий закон і знав про наслідки свого вчинку, все ж він звинуватив Єгову. По суті, він сказав, що Єгова дав йому погану дружину. Відтоді люди схильні, так само як Адам, звинувачувати Бога у своїх власних помилках. Варто запитати себе: «Чи я відчуваю незадоволення нормами Єгови, коли зазнаю розчарування та знеохочення через скоєні помилки?»

11. Чого ми вчимося з прикладу Йони?

¹¹ Ми можемо почати надто зосереджуватися на собі. Пророк Йона був невдоволений милосердним рішенням Єгови щодо ніневітян (Йони 4:1—3). Чому? Очевидно, він занадто перейнявся тим, що про нього як про пророка будуть думати люди, адже його звістка про знищення не справдилась. Для Йони його репутація стала важливішою за співчуття, яке він мав відчувати до розкаяних мешканців Ніневії. Чи ми не зосереджуємося на собі і не починаємо гніватися на Єгову за те, що кінець ще не настав? Скажімо, ми вже десятиліттями проголошуємо звістку про наближення дня Єгови. Чи ми стаємо нетерплячими щодо Бога, коли інші критикують нас за те, що цей день ще не прийшов? (2 Пет. 3:3, 4, 9).

12, 13. Чим не слід нехтувати, коли наше грішне серце починає ставити під сумнів спосіб дій Єгови?

¹² Що нам робити, якщо грішне серце починає ставити під сумнів спосіб дій Єгови? Пам’ятаймо, що так робити немудро. В одному перекладі слова з Приповістей 19:3 звучать так:  «Неуцтво людини заплутує її справи, і вона сердиться на Єгову» (переклад Баїнгтона). З огляду на це розгляньмо п’ять порад, які допоможуть нам ніколи не допустити, аби, зазнавши розчарування, ми почали гніватися на Єгову.

¹³ Не нехтуймо стосунками з Єговою. Ми можемо уникати грішної схильності гніватися на Бога, якщо зберігаємо тісну дружбу з ним. (Прочитайте Приповістей 3:5, 6). Для цього нам необхідно покладатись на Єгову. Також слід остерігатися того, щоб не стати мудрими у власних очах і не зосереджуватися на собі (Прип. 3:7; Еккл. 7:16). Тоді, ймовірно, ми будемо менш схильні гніватися на Єгову, коли з нами трапиться якесь нещастя.

14, 15. Що допоможе нам не потрапити під вплив негативних висловлювань?

¹⁴ Не дозвольмо негативним висловлюванням впливати на нас. Ізраїльтяни за днів Мойсея мали достатньо підстав вірити, що Єгова успішно введе їх в Обіцяну землю (Пс. 78:43—53). Але, почувши негативний звіт десятьох невірних розвідників, вони забули про його силу (Пс. 78:42). Якщо ми роздумуємо про діла Єгови і пам’ятаємо все те добро, яке він зробив для нас, то зміцнимо наші стосунки з ним. Тоді ми не дозволимо негативним поглядам інших вбити клина між нами і Єговою (Пс. 77:12, 13).

¹⁵ А що, коли ми погано ставимось до наших одновірців? Тоді це може згубно позначитися на наших стосунках з Єговою (1 Ів. 4:20). Коли ізраїльтяни ставили під сумнів призначення і становище Аарона, Єгова вважав це наріканням на себе (Чис. 17:25). Так само, якби ми почали скаржитися і нарікати на тих, ким послуговується Єгова, аби керувати земною частиною своєї організації, ми насправді нарікали б на нього (Євр. 13:7, 17).

16, 17. Про що нам слід пам’ятати, коли зазнаємо труднощів?

¹⁶ Пам’ятаймо, що Єгова не спричиняє наших проблем. Ізраїльтяни за днів Ісаї відвернулись від Єгови, але він усе-таки хотів допомогти їм (Ісаї 1:16—19). Хоч би з якою проблемою нам довелось зіткнутися, ми можемо черпати потіху з усвідомлення того, що Єгова дбає про нас і прагне нам допомагати (1 Пет. 5:7). Він обіцяє дати нам необхідну силу, щоб зносити випробування (1 Кор. 10:13).

¹⁷ Якщо з нами несправедливо повелися,— як це було у випадку з вірним чоловіком Йовом,— ми маємо пам’ятати, що несправедливість не походить від Єгови. Він ненавидить несправедливість і любить праведність (Пс. 33:5). Тож ми, як і вірний друг Йова, Елігу, впевнені, що «Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди» (Йова 34:10). Єгова не спричиняє наших проблем, натомість він дає нам «кожен добрий дар і досконалий дарунок» (Як. 1:13, 17).

18, 19. Чому нам не варто сумніватися в Єгові? Поясніть.

¹⁸ Ніколи не сумніваймося в Єгові. Бог є досконалим, і його думки перевершують наші (Ісаї 55:8, 9). Смиренність і скромність допоможуть нам визнавати, що ми не все до кінця розуміємо (Рим. 9:20). Рідко коли ми знаємо всі факти, які стосуються певної ситуації. Без сумніву, ти погодишся з правдивістю слів з Приповістей 18:17: «Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його».

¹⁹ Коли наш надійний друг робить щось незрозуміле для нас або його вчинок здається нам дивним, чи ми схильні швидко засуджувати його?  Чи, навпаки, будемо довіряти другові, особливо якщо ми знаємо його вже багато років? Якщо ми з любов’ю поводимося з нашими недосконалими друзями, наскільки ж більше ми маємо довіряти нашому небесному Батькові, дороги і думки якого значно вищі за наші.

20, 21. Чому важливо пам’ятати справжню причину наших труднощів?

²⁰ Пам’ятаймо про справжню причину наших труднощів. Чому це важливо? У деяких наших проблемах можемо бути винні ми самі, і нам слід визнавати цей факт (Гал. 6:7). Не звинувачуймо Єгову в наших труднощах. Чому так робити немудро? Розгляньмо приклад. Автомобіль може розвивати велику швидкість. Уявімо, що водій на різкому повороті значно перевищив дозволену швидкість і потрапив в аварію. Чи виробник відповідальний за нещасний випадок? Звичайно, що ні. Так само Єгова створив нас зі свободою волі. Але він також дав нам керівництво, як приймати мудрі рішення. Тож чому ми мали б у своїх помилках звинувачувати нашого Творця?

²¹ Звичайно, не всі проблеми є наслідком наших помилок і поганих учинків. Деякі події трапляються через «час і випадок» (Еккл. 9:11, переклад М. Москаленка). Зрештою ніколи не забуваймо, що за зло відповідальний передусім Сатана Диявол (1 Ів. 5:19; Об’яв. 12:9). Він є нашим ворогом, а не Єгова (1 Пет. 5:8).

22, 23. Про що нам слід пам’ятати, якщо ми знеохотилися через проблеми?

²² Стикаючись із труднощами і проблемами, пам’ятаймо про приклад Ісуса Навина і Калева. На відміну від десятьох інших розвідників, ці вірні чоловіки принесли хорошу звістку (Чис. 14:6—9). Вони виявляли віру в Єгову. Все ж їм довелося 40 років мандрувати пустелею разом з усіма ізраїльтянами. Чи Ісус Навин і Калев нарікали або озлобилися, вважаючи, що це було несправедливо? Ні. Вони довіряли Єгові. І він їх поблагословив. У той час як ціле покоління померло в пустелі, обидва чоловіки увійшли в Обіцяну землю (Чис. 14:30). Подібно Єгова поблагословить нас, якщо ми «не ослабнемо» у виконанні його волі (Гал. 6:9; Євр. 6:10).

²³ Що тобі робити, якщо ти знеохотився через проблеми, недосконалість інших або власну недосконалість? Зосереджуйся на чудових рисах Єгови. Уявляй, як виконаються обіцянки Єгови, які він дає тобі. Запитай себе: «Яким було б моє життя без Єгови?» Завжди зберігай тісні стосунки з Богом і не дозволь у своєму серці гніватися на нього.