«Біжіть так, щоб отримати нагороду»

«Біжіть так, щоб отримати нагороду» (1 КОР. 9:24).

1, 2. а) Що використав Павло, аби підбадьорити християн єврейського походження? б) Яку настанову дав апостол Божим служителям?

АПОСТОЛ Павло в Листі до євреїв використав яскравий образ, щоб підбадьорити одновірців. Він нагадав, що в забігу за життя вони біжать не самі. Довкола них була «велика хмара свідків», які успішно завершили біг. Щоб витривало бігти і не зійти з дистанції, християнам єврейського походження треба було пам’ятати про вчинки віри своїх попередників та про те, на які жертви вони йшли.

² У попередній статті ми розглянули приклади з життя декого з «хмари свідків». Ті віддані Богові люди показали, що завдяки непохитній вірі вони залишались відданими й успішно завершили свій біг. Вони є для нас чудовим прикладом. У тій статті також згадувалась настанова, яку Павло дав своїм одновірцям: «Скиньмо й ми всякий тягар та гріх, що може легко нас обплутати, і витривало біжімо в забігу, який нам визначено» (Євр. 12:1). Ця порада важлива й для нас.

3. Який урок можна взяти з Павлових слів про змагання бігунів в античній Греції?

³ Про змагання з бігу, які за античних часів були однією з важливих спортивних подій, в одній книжці говориться: «Греки тренувалися і змагалися голими» * («Backgrounds of Early Christianity»). Бігуни скидали із себе все, що їх обтяжувало чи могло сповільнити.  Могло б здаватися, що ці бігуни безсоромні, однак вони робили все, аби лиш здобути нагороду. Павло хотів наголосити: щоб здобути нагороду в бігу за життя, учасники змагань повинні позбутися будь-яких тягарів. Це була мудра порада для тогочасних християн і для нас. Які тягарі можуть позбавити нас нагороди в бігу за життя?

«Скиньмо... всякий тягар»

4. Чим були зайняті люди за днів Ноя?

⁴ Павло радив скинути всякий тягар. Це стосується будь-чого, що може розпорошувати нашу увагу і позбавляти сил у бігу за життя. Що це за тягарі? Зрозуміти це допомагає нам Ісус. Він говорив про дні Ноя, який був серед вірних людей, згаданих Павлом. «За днів же Сина людського,— пояснив Ісус,— буде так, як було за днів Ноя» (Луки 17:26). Ісус говорив не тільки про небувале знищення, яке мало прийти, але й про спосіб життя людей. (Прочитайте Матвія 24:37—39). Більшість сучасників Ноя не хотіли знати Бога, не кажучи вже про те, щоб служити йому. Що їм перешкоджало? Буденні справи. Ці люди їли, пили та одружувалися. Їхньою проблемою було те, що вони, як казав Ісус, «не звертали уваги».

5. Що допоможе нам успішно завершити біг?

⁵ Так само як Ной та його родина, ми маємо багато щоденних справ. Нам треба заробляти на життя, дбати про себе і рідних. Це може забирати багато нашого часу й зусиль. За економічної скрути особливо легко піддатися тривозі про життєві потреби. Будучи присвяченими Богові, ми також маємо різні теократичні обов’язки: беремо участь у служінні, готуємося до зібрань і приходимо на них. Крім того, ми дбаємо про свою духовність, проводячи особисте вивчення і сімейне поклоніння. Хоча Ной теж мав дуже багато обов’язків у служінні Богові, він сумлінно їх виконував (Бут. 6:22). Щоб отримати нагороду в бігу за життя, нам необхідно скинути зайві тягарі і не брати на себе те, що може обтяжувати.

6, 7. Яку Ісусову пораду нам треба пам’ятати?

⁶ Що мав на увазі Павло, сказавши скинути з себе «всякий тягар»? Ми, безперечно, не зможемо повністю звільнитися від усіх обов’язків. Тому пам’ятаймо Ісусові слова: «Ніколи не тривожтеся і не кажіть: “Що нам їсти?” або “Що пити?” або “У що одягатися?” Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте» (Матв. 6:31, 32). Цим Ісус хотів сказати, що навіть такі нормальні речі, як їжа й одяг, можуть стати тягарем або каменем спотикання, якщо їм надавати надто великої ваги.

⁷ Зверніть увагу на Ісусові слова: «Ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте». Безсумнівно,  небесний Батько, Єгова, подбає про наші потреби. Пам’ятаймо: «все це» не завжди є тим, чого ми прагнемо чи що любимо. Також Ісус радив не тривожитись про те, за чим «постійно женуться інші народи». Чому? Відповідь знаходимо в Ісусовій пораді: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, надмірним питтям і життєвими тривогами і щоб той день не захопив вас зненацька, немов пастка» (Луки 21:34, 35).

8. Чому особливо тепер потрібно скинути з себе «всякий тягар»?

⁸ Фінішна лінія вже зовсім близько. Було б дуже прикро, якби ми обтяжували себе непотрібними тягарями, що могли б сповільнити нас перед самим фінішем. Тому апостол Павло дав слушну пораду: «Можна отримати велику користь, коли виявляти побожну відданість і водночас задовольнятися тим, що маєш» (1 Тим. 6:6). Отже, нам буде легше отримати нагороду, якщо всім серцем слухатимемось Павлових слів.

«Гріх, що може легко нас обплутати»

9, 10. а) Чого стосується вислів «гріх, що може легко нас обплутати»? б) Як ми можемо «заплутатись»?

⁹ Павло радить скинути не тільки «всякий тягар», але й «гріх, що може легко нас обплутати». Що це за гріх? Грецьке слово, перекладене як «легко обплутати», вживається в Біблії лише раз, власне в цьому вірші. Біблеїст Альберт Барнз зазначив: «Бігун мав пильнувати, щоб його ноги не заплутались в одязі і щоб це не перешкоджало йому бігти. Подібно і християнин має відкидати все, що могло б йому заважати». Як християнин може «заплутатись» і через це ослабнути у вірі?

¹⁰ Християнин не втрачає віри раптово. Це може відбуватися мало-помалу, навіть непомітно для нього. Павло на початку Листа до євреїв перестеріг, щоб їх «не віднесло течією» і щоб ніхто з них «не розвинув у собі злого серця, в якому більше немає віри» (Євр. 2:1; 3:12). Коли бігун заплутається в одязі, він напевне впаде. Ймовірність заплутатись значно зростає, якщо бігунові байдуже, що́ він одягає на змагання. Через що він може не зважати на вибір одягу? Можливо, через недбалість, самовпевненість або неуважність. Тож який урок ми беремо з Павлової поради?

11. Через що можна втратити віру?

¹¹ Ми повинні пам’ятати: втрата віри — це результат того, що людина могла робити впродовж певного часу. Стосовно «гріха, що може легко нас обплутати» ще один біблеїст зазначає: «Чи цей гріх пануватиме над нами, залежить від наших обставин, складу розуму і від того, з ким ми спілкуємось». Іншими словами, на нас дуже впливає середовище, власні слабкості й товариство. Усе це може ослабити нашу віру або навіть зруйнувати її (Матв. 13:3—9).

12. Яких нагадувань треба слухатися, щоб не втратити віри?

¹² Вже багато років вірний і розсудливий раб нагадує нам бути обережними стосовно того, що́ ми дивимося і слухаємо, тобто, чим наповнюємо своє серце й розум. Він попереджає, щоб нас не «обплутала» гонитва за грішми і матеріальними статками. Нас може звести на манівці блиск і привабливість світу розваг або нескінченний потік технічних новинок. Дуже помиляється той, хто вважає, ніби такі поради надто обмежують або ж стосуються  когось іншого, тимчасом як йому ніщо не загрожує. Світ Сатани розставляє на нашому шляху приховані й підступні пастки. Дехто зазнав краху через недбалість, самовпевненість та неуважність. Вони можуть похитнути і нашу надію та позбавити нагороди життя (1 Ів. 2:15—17).

13. Як можна оберегти себе від шкідливого впливу?

¹³ День у день ми стикаємося з людьми, які нав’язують нам цінності, цілі й мислення світу. (Прочитайте Ефесян 2:1, 2). Але те, наскільки ми піддаватимемось їхньому впливові, залежить передусім від нас самих, а також від того, як ми оберігаємо себе від цього впливу. Згадане Павлом «повітря» є смертоносним. Ми повинні всякчас пильнувати, аби не отруїтися ним, так і не завершивши бігу. Що допомагає нам не здаватись? Ісусів приклад. Божий Син успішно завершив свій біг, і нам це теж під силу (Євр. 12:2). Крім того, ми маємо приклад Павла, який теж брав участь у християнському забігу і заохочував одновірців наслідувати його (1 Кор. 11:1; Фил. 3:14).

Як «отримати нагороду»?

14. Як Павло ставився до своєї участі в забігу за життя?

¹⁴ Як Павло ставився до своєї участі в бігу за життя? Востаннє звертаючись до ефеських старійшин, він сказав: «Для мене головне — не зберегти свою душу, а докінчити свій шлях і виконати служіння, яке я отримав від Господа Ісуса» (Дії 20:24). Павло був готовий пожертвувати всім, навіть життям, аби завершити біг. Усі його зусилля і наполеглива праця задля доброї новини були б марними, якби він не зумів добігти до мети. І він не був самовпевненим, вважаючи, що обов’язково отримає нагороду. (Прочитайте Филип’ян 3:12—14). Лише під  кінець свого життя Павло міг упевнено сказати: «Я вів добру боротьбу, пробіг шлях до кінця, віру зберіг» (2 Тим. 4:7).

15. Яке заохочення Павло дав християнам, котрі разом з ним брали участь у забігу за життя?

¹⁵ Крім того, Павло дуже прагнув, щоб його одновірці не зійшли з дистанції та успішно завершили свій біг. Приміром, він заохочував християн у Филипах наполегливо працювати, аби отримати спасіння. Їм треба було «міцно триматися слова життя». Далі Павло сказав: «Завдяки цьому я матиму підставу для великої радості в день Христа, бо знатиму, що біг і трудився недаремно» (Фил. 2:16). Він також заохочував християн у Коринфі: «Біжіть так, щоб отримати нагороду» (1 Кор. 9:24).

16. Чому наша мета, тобто нагорода, має бути для нас реальною?

¹⁶ У забігу на довгу дистанцію, наприклад, у марафонському бігові, фінішної лінії попервах не видно. Попри це впродовж усього змагання бігун мусить зосереджуватись на меті. І він зосереджується ще більше, коли знає, що вона зовсім близько. Щось подібне можна сказати і про наш біг за життя. Мета, тобто нагорода, має бути для нас реальною, адже це допоможе здобути її.

17. Як віра допомагає зосереджуватись на нагороді?

¹⁷ Павло писав: «Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих» (Євр. 11:1). Авраам і Сарра погодились покинути комфортне життя, щоб бути «чужинцями і тимчасовими жителями в землі свого перебування». Завдяки чому вони змогли піти на такі жертви? Вони «здалека побачили» сповнення Божих обіцянок. Мойсей відкинув «тимчасове задоволення від гріха» і «скарби Єгипту». Що допомагало йому зміцняти свою віру й рішучість? Те, що він «пильно дивився на винагороду» (Євр. 11:8—13, 24—26). Ось чому Павло на початку кожної розповіді про цих вірних служителів давнини вживав вислів «завдяки вірі». Віра давала їм змогу не зосереджуватись на випробуваннях і труднощах життя, а бачити те, що́ Бог для них уже робить і що зробить у майбутньому.

18. Що треба робити, аби скинути з себе «гріх, що може легко нас обплутати»?

¹⁸ Тож роздумуймо про віру чоловіків та жінок, згаданих в 11-му розділі Листа до євреїв, і наслідуймо їхній приклад. Це допоможе нам плекати віру і відкидати «гріх, що може легко нас обплутати» (Євр. 12:1). Нам також варто зважати «одні на одних, щоб спонукувати до любові й добрих учинків». У цьому допомагають спільні зібрання з тими, хто плекає таку ж віру, як і ми (Євр. 10:24).

19. Чому важливо постійно зосереджуватись на нагороді?

¹⁹ Ми наближаємось до мети нашого забігу. Вже видно фінішну лінію. Завдяки вірі й допомозі від Єгови ми теж можемо скинути «всякий тягар та гріх». Безсумнівно, нам під силу бігти так, щоб отримати нагороду — чудові благословення, які обіцяє дати наш Бог і Батько, Єгова.

[Примітка]

Чи ви пам’ятаєте?

• Що означає скинути з себе «всякий тягар»?

• Через що християнин може втратити віру?

• Чому нам треба зосереджуватись на нагороді?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Що таке «гріх, що може легко нас обплутати» і як він може сповільнювати нас?