Як «зробити щасливими дороги свої»?

УСПІХ. Яке ж це привабливе слово! Дехто піднімається по службовій драбині і досягає неабиякого успіху, нагромаджуючи великі статки та роблячи собі ім’я. Інші мріють про успіх, але зазнають цілковитого провалу.

Великою мірою успіх залежить від того, на чому ти зосереджуєш своє життя. Два інші важливі чинники — це те, як ти використовуєш свій час та сили і чи виявляєш ініціативу.

Чимало християн переконалися в тому, що активна участь у служінні приносить велике задоволення. Присвятивши життя повночасному служінню, і молоді, і старші досягають успіху. Все ж дехто може вважати служіння трохи нудним і відводити йому другорядне місце в житті, досягаючи інших цілей. Чому таке трапляється? Що робити, аби не перестати зосереджуватися на справжніх цінностях? І як тобі «зробити щасливими дороги свої»? (Іс. Нав. 1:8).

Позаурочні заняття і хобі

Християнська молодь мусить триматися золотої середини щодо служіння правдивому Богові і різними заняттями. Ті, хто так робить, прямують до успіху та заслуговують щирої похвали.

А втім, деякі молоді християни надто поглинуті позаурочними заняттями і хобі. Такі справи самі по собі не завжди погані. Однак молодій людині слід поміркувати: «Скільки часу це забирає? Що сказати про товариство? Як на мене впливає те, що я займаюсь цими справами? І що могло б стати головним у моєму житті?» Ти, мабуть, усвідомлюєш, що можна з головою поринути в такі заняття і мати обмаль часу та сил, щоб підтримувати взаємини з Богом. Тож варто визначити для себе пріоритети (Еф. 5:15—17).

Візьмімо для прикладу Віктора *. Він розповідає: «У 12 років я записався до волейбольного клубу. З часом я виграв багато призів та нагород. Я міг стати зіркою». Проте Віктора занепокоїло те, як спортивна кар’єра впливає на його духовність. Одного дня, намагаючись читати Біблію, він заснув. Хлопець зрозумів, що отримує мало радості від проповідування. «Спорт забирав у мене сили, і невдовзі я усвідомив, що він забирає в мене також духовний за́пал. Я знав, що не роблю всього можливого».

Вища освіта

Кожен християнин має біблійний обов’язок піклуватися про рідних, а це означає дбати про їхні фізичні потреби (1 Тим. 5:8). Але чи для цього справді потрібно закінчити коледж або університет?

Було б мудро проаналізувати, як намагання отримати вищу освіту може вплинути на дружбу з Єговою. Розгляньмо біблійний приклад.

Барух служив писарем у пророка Єремії. У певний момент, замість того щоб зосереджуватися на своїх почесних  обов’язках у служінні Єгові, Барух став честолюбним. Єгова помітив це і через Єремію застеріг його: «Ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай» (Єрем. 45:5).

Що було тим «великим», якого шукав Барух? Він, можливо, прагнув стати відомим у єврейському суспільстві. Або ж тим великим могло бути матеріальне багатство. У будь-якому разі Барух перестав зосереджуватися на тому, що важливіше і має духовну цінність (Фил. 1:10). Та, очевидно, він послухався перестороги Єгови, даної через Єремію, і врятував своє життя (Єрем. 43:6).

Чого ми вчимося з цього прикладу? Порада, яку отримав Барух, показує, що існувала певна проблема. Він шукав для себе великого. Скажімо, в тебе є засоби, щоб утримувати себе. То чи дійсно потрібно витрачати час, гроші і сили на подальшу освіту, лише щоб задовольнити власне прагнення або прагнення батьків та рідних?

Подумаймо про Ґжеґожа, комп’ютерного програміста. Послухавшись колег, він пройшов інтенсивний курс додаткового спеціалізованого навчання. Незабаром у нього не залишилось часу на духовні справи. Ґжеґож пригадує: «Я постійно почувався напруженим. Сумління мучило мене, бо я не міг досягати духовних цілей, які ставив перед собою».

Світська робота

Боже Слово заохочує правдивих християн трудитися і бути сумлінними працівниками та роботодавцями. Апостол Павло написав: «Хоч би що ви робили, робіть це від усієї душі, як для Єгови, а не для людей» (Кол. 3:22, 23). І, незважаючи на те що наполеглива праця гідна похвали, необхідно чогось більшого — добрих взаємин з нашим Творцем (Еккл. 12:13). Якщо християнина поглинає світська робота, духовні цілі можна легко відсунути на другий план.

Християнин, який занурюється у світську роботу, втрачає сили, необхідні для збереження духовної рівноваги і підтримки сім’ї. Цар Соломон побачив, що «повні дві жмені клопоту» часто пов’язані з «ловленням вітру». Віддавшись роботі, християнин нерідко зазнає тривалого і сильного стресу. Така людина може стати рабом роботи настільки, що це призведе до виснаження. Чи тоді християнин зможе «в усім своїм труді радіти добром»? (Еккл. 3:12, 13; 4:6). А щонайважливіше, він не матиме  достатньо фізичних та емоційних сил, щоб виконувати свої обов’язки в сім’ї і займатися духовними справами.

Януш, що живе у Східній Європі, був надто зайнятий своєю садівничою справою. Він згадує: «Світські люди захоплювалися мною, бо я був дуже ініціативним і міг виконати будь-яке призначене завдання. Але страждала моя духовність і я перестав проповідувати. Невдовзі я припинив відвідувати зібрання. Гордість настільки поглинула мене, що я зігнорував пораду старійшин і віддалився від збору».

Ти можеш мати успіх у житті

Ми розглянули три сфери, в які християнин міг би поринути з головою  і через це втратити духовність. Чи якась зі згаданих сфер стосується тебе? Тоді подальші питання, біблійні вірші і коментарі допоможуть тобі визначити, чи ти прямуєш до успіху.

Позаурочні заняття і хобі. Наскільки ти зайнятий такими справами? Чи вони не поглинають часу, який ти раніше виділяв на духовні справи? Чи спілкування з одновірцями стає менш приємним? У такому випадку варто наслідувати царя Давида, який благав Єгову: «Повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити» (Пс. 143:8).

Віктору, про котрого згадувалося раніше, допоміг роз’їзний наглядач. Він сказав хлопцеві: «Ти з такою пристрастю говориш про волейбол». «Це мене приголомшило,— пригадує Віктор.— Я усвідомив, що зайшов надто далеко. Невдовзі я перестав спілкуватися зі світськими товаришами в клубі і знайшов нових друзів у зборі». Тепер Віктор ревно служить Єгові у своєму зборі. Він радить: «Запитай друзів, батьків, старійшин збору, чи, на їхній погляд, твоє шкільне життя наближає тебе до Єгови, чи, навпаки, віддаляє від нього».

Чому б не сказати старійшинам в зборі, що ти прагнеш отримати більше обов’язків у служінні Єгові? Чи міг би ти підтримувати стареньких осіб, які потребують товариства або допомоги, наприклад, з покупками або в хатній роботі? Незалежно від віку, ти міг би служити повночасно і ділитися з іншими тим, що приносить тобі радість.

Вища освіта. Ісус застерігав, щоб не «шукати власної слави» (Ів. 7:18). Хоч би якого рівня світської освіти ти вирішив досягнути, тобі слід «визначати, які речі є важливішими» (Фил. 1:9, 10).

Ґжеґож, комп’ютерний програміст, зробив певні зміни в житті. Він розповідає: «Я серйозно поставився до поради старійшин і спростив своє життя. Також я зрозумів, що не потребую подальшого спеціалізованого навчання. Воно б тільки забирало в мене час і сили». Ґжеґож почав більше займатися справами збору. З часом він закінчив школу, яка тепер називається Біблійною школою для неодружених братів. Ґжеґож «якнайліпше використав час», щоб отримати навчання від Бога (Еф. 5:16).

Світська робота. Чи ти настільки поглинутий роботою, що духовні справи відійшли на задній план? Чи ти присвячуєш достатньо часу спілкуванню з сім’єю? І чи поліпшуєш свої виступи на зібраннях? Чи ведеш з іншими підбадьорливі розмови? «Бога бійся, і чини Його заповіді», тоді ти отримаєш рясні благословення Єгови та «бачитимеш добре із труду свого» (Еккл. 2:24; 12:13).

Згаданий раніше Януш не досягнув значного успіху в садівництві, швидше, зазнав невдачі. Без прибутку і з великими боргами він навернувся до Єгови. Януш владнав свої справи і сьогодні служить сталим піонером та старійшиною. Він каже: «Коли я задоволений основним і водночас займаюся духовними справами, тоді маю душевний мир і спокійне серце» (Фил. 4:6, 7).

Відводь час, щоб чесно оцінити свої спонуки і пріоритети. Служіння Єгові — це шлях, який веде до тривалого успіху. Зосередь на ньому всю свою увагу.

Можливо, тобі доведеться зробити певні зміни, навіть відмовитися від незначних речей для того, щоб «переконатися, в чому полягає добра, приємна й досконала Божа воля» (Рим. 12:2). Але ти можеш «зробити щасливими дороги свої», служачи Єгові від усієї душі.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 31]

Як досягати успіху?

Як зосереджуватися на чомусь справді цінному, коли існує стільки всього, що може відвертати твою увагу? Виділи час, щоб проаналізувати спонуки та пріоритети, обдумуючи нижчеподані запитання.

ПОЗАУРОЧНІ ЗАНЯТТЯ І ХОБІ

▪ Як на тебе впливає те, що ти займаєшся цими справами?

▪ Скільки часу вони забирають?

▪ Чи це не стане найважливішим у твоєму житті?

▪ Чи ці заняття не поглинають часу, який раніше ти виділяв на духовні справи?

▪ Що сказати про товариство?

▪ Чи воно тобі приємніше, ніж товариство одновірців?

ВИЩА ОСВІТА

▪ Якщо в тебе є засоби, щоб утримувати себе, то чи дійсно потрібно витрачати час, гроші і сили на подальшу освіту?

▪ Чи дійсно треба закінчити коледж або університет, щоб утримувати себе?

▪ Як це вплине на твою відвідуваність зібрань?

▪ Чи ти «визначаєш, які речі є важливішими»?

▪ Чи тобі необхідно більше довіряти Єгові, який спроможний піклуватися про тебе?

РОБОТА

▪ Чи твій вибір дозволяє тобі «в усім своїм труді радіти добром»?

▪ Чи ти маєш достатньо фізичних і емоційних сил, щоб виконувати свої обов’язки в сім’ї та займатися духовними справами?

▪ Чи достатньо часу ти присвячуєш спілкуванню з сім’єю?

▪ Чи ти настільки поглинутий роботою, що духовні справи відійшли на задній план?

▪ Чи це позначається на твоїх виступах у зборі?

[Ілюстрація на сторінці 30]

Єгова застерігав Баруха від честолюбства