Пильнуйте, як Єремія

«Я [Єгова] пильную Свого слова, щоб справдилось воно» (ЄРЕМ. 1:12).

1, 2. Чому те, що Єгова «пильнував», прирівнюється до мигдалю?

НА ПАГОРБАХ Лівану та Ізраїлю першим зацвітає мигдаль. Його ніжні рожеві й білі квіти можна побачити в кінці січня або на початку лютого. Єврейською назва цього дерева буквально означає «той, що пробуджується».

² Коли Єгова призначив Єремію своїм пророком, то влучно використав цю особливість мигдалю, щоб проілюструвати один важливий факт. На початку свого служіння пророк побачив у видінні галузку цього дерева. Що це означало? Єгова пояснив: «Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно» (Єрем. 1:11, 12). Так само як мигдаль «прокидається зі сну» рано, Єгова, образно кажучи, «з самого ранку» посилав пророків, щоб попередити свій народ про згубні наслідки непослуху (Єрем. 7:25, НС). І Бог Єгова не відпочивав — він «пильнував»,— поки його пророче слово не сповнилось. У 607 році до н. е. в точно визначений час здійснився судовий вирок Єгови над відступницьким народом Юди.

3. У чому ми можемо бути впевненими стосовно Єгови?

³ Подібно в наші дні Єгова пильнує, ретельно виконуючи свою волю. Неможливо, щоб Бог занедбав своє слово. Як пильність Єгови впливає на вас? Чи ви вірите, що в цьому 2011 році Єгова також «пильнуватиме», аби здійснилися його обіцянки? Якщо в нас є хоча б крапля сумніву щодо надійних обіцянок Єгови, тепер час вийти зі стану духовної сонливості (Рим. 13:11). Будучи пророком Єгови,  Єремія пильнував. Проаналізувавши, як і чому Єремія пильнував, щоб виконувати дане Богом призначення, ми побачимо, як нам наполегливо виконувати доручену Єговою працю.

Вкрай важлива звістка

4. З якими труднощами зіткнувся Єремія, доносячи людям звістку, і чому вона була вкрай важливою?

⁴ Єремії було майже 25 років, коли він отримав доручення від Єгови бути вартовим (Єрем. 1:1, 2). Але він почувався наче юнак, вважаючи себе зовсім недосвідченим, щоб промовляти до старійшин народу, зрілих і літніх чоловіків, які посідали певну владу (Єрем. 1:6). Він мав проголошувати нещадні звинувачення і страшні присуди особливо священикам, лжепророкам і правителям, а також тим, хто обирав шлях, яким іде більшість, і розвивав «усевічне відступлення» (Єрем. 6:13; 8:5, 6). Славний храм царя Соломона, котрий майже чотири століття був осередком правдивого поклоніння, мав зазнати знищення. Єрусалим і Юда мали бути сплюндровані, а їхні мешканці — забрані в полон. Безумовно, Єремія мусив донести людям вкрай важливу звістку!

5, 6. а) Як Єгова послуговується сьогодні класом Єремії? б) На чому буде зосереджене наше вивчення?

⁵ Сьогодні Єгова з любов’ю дбає про людство, призначивши групу помазаних християн символічними вартовими, які проголошують Божі присуди цьому світові. Десятиліттями клас Єремії спонукує людей зважати на час, в якому ми живемо (Єрем. 6:17). Біблія наголошує, що Єгова, Великий Розподілювач часу, не зволікає. Його день прийде вчасно, тоді, коли люди не очікуватимуть (Соф. 3:8; Марка 13:33; 2 Пет. 3:9, 10).

⁶ Ті, хто належить до класу Єремії, та їхні віддані Богу товариші пам’ятають, що Єгова пильнує і в належний час встановить праведний новий світ. Це допомагає їм теж пильнувати й усвідомлювати дедалі більшу нагальність їхньої звістки. А як це впливає на вас? Ісус показав, що всім нам потрібно рішуче стати по стороні Божого Царства. Розгляньмо три риси, які допомогли Єремії з пильністю виконувати своє доручення. Ці риси допоможуть і нам робити те саме.

Любов до людей

7. Поясніть, як любов спонукала Єремію проповідувати попри важкі обставини.

⁷ Що спонукувало Єремію проповідувати, незважаючи на складні обставини? Любов до людей. Єремія знав, що лжепастирі створювали чимало проблем, через які страждали люди (Єрем. 23:1, 2). Усвідомлення цього допомагало йому виконувати працю з любов’ю і співчуттям. Він хотів, щоб ізраїльтяни послухалися Божих слів і жили. Пророк був настільки стурбований, що оплакував їх, знаючи, яке лихо мало на них прийти. (Прочитайте Єремії 8:21, 23). У книзі Плач Єремії яскраво описано глибоку любов і зацікавлення Єремії, які він виявляв до імені Єгови та народу (Плач 4:6, 9). Чи не прагнете й ви потішити новиною про Боже Царство людей, які «нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха»? (Матв. 9:36).

8. З чого видно, що Єремія не озлобився через страждання?

⁸ Єремія страждав від рук тих, кому хотів допомогти, але він не озлоблювався і не мстив. Пророк ставився з довготерпінням і добротою навіть до віроломного царя Седекії. Після того як Седекія наказав стратити Єремію, той все ще благав царя послухати голосу Єгови (Єрем. 38:4, 5, 19, 20). Чи ваша любов до людей така ж сильна, як в Єремії?

 Мужність від Бога

9. Звідки ми знаємо, що мужність Єремії походила від Бога?

⁹ Єремія намагався відмовитись від доручення, коли Єгова вперше з ним говорив. Як видно, пророк не мав вродженої сміливості та рішучості, які він згодом виявляв. Надзвичайна сила, з якою Єремія виконував своє завдання пророка, насправді походила від Бога, на якого він цілковито покладався. Дійсно, з пророком був Єгова, немов «потужний силач»: він підтримував Єремію і зміцнював його у виконанні завдання (Єрем. 20:11). Єремію так добре знали за його сміливість і мужність, що за днів Ісусового земного служіння дехто думав, що це воскреслий Єремія! (Матв. 16:13, 14).

10. Чому можна сказати, що помазаний останок поставлений «над народами й царствами»?

¹⁰ Будучи «Царем народів», Єгова звелів Єремії нести звістку осуду народам і царствам (Єрем. 10:6, 7). А в якому розумінні помазаний останок поставлений «над народами й царствами»? (Єрем. 1:10). Клас Єремії, як і колись сам пророк, отримав від Володаря Всесвіту завдання. Отже, Божі помазанці уповноважені нести по всьому світі звістку осуду народам і царствам. Вони, наділені владою від Всевишнього Бога, послуговуються чистою мовою з його натхненого Слова, аби проголошувати, що теперішні народи і царства будуть викоренені та знищені у визначений Богом час і спосіб (Єрем. 18:7—10; Об’яв. 11:18). Клас Єремії, виконуючи дане Богом завдання, сповнений рішучості й далі ревно проголошувати судові вироки Єгови по цілій землі.

11. Що допоможе нам безупинно проповідувати, незважаючи на скрутні обставини?

¹¹ Цілком природно, що ми іноді знеохочуємося через протидію, байдужість чи важкі обставини (2 Кор. 1:8). Але, подібно до Єремії, йдімо вперед, не опускаймо рук. Нехай кожен з нас і далі благає Бога про допомогу, покладається на нього та «відважується» звіщати добру новину (1 Фес. 2:2). Як правдиві поклонники Єгови, не переставаймо пильнувати, виконуючи дані Богом доручення. Рішуче постановімо безупинно проповідувати про знищення загальновизнаного християнства, прообразом якого було знищення невірного Єрусалима. Клас Єремії проголошує не лише «рік уподобання Господу», але й «день помсти для нашого Бога» (Ісаї 61:1, 2; 2 Кор. 6:2).

Щиросерда радість

12. На основі чого ми робимо висновок, що Єремія зберігав радість, і що цьому насамперед сприяло?

¹² Завдання Єремії приносило йому радість. Він казав Єгові: «Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи» (Єрем. 15:16). Єремія вважав за честь представляти правдивого Бога і проповідувати його слово. Цікаво, що пророк втратив радість, коли зосередився на висміюваннях людей. Потім Єремія звернув увагу на привабливість та важливість звістки і до нього знову повернулася радість (Єрем. 20:8, 9).

13. Чому для збереження радості важливо засвоювати глибокі духовні істини?

¹³ Щоб не втрачати радості в проповідуванні, нам необхідно засвоювати «твердий харч», глибокі істини з Божого Слова (Євр. 5:14). Глибоке вивчення зміцнює віру (Кол. 2:6, 7). Воно допомагає нам ліпше зрозуміти, як наші вчинки насправді впливають на Єгову. Якщо нам складно виділяти час, щоб читати й досліджувати Біблію, варто переглянути  свій графік. Вивчення і роздуми, навіть декілька хвилин щодня, будуть наближати нас до Єгови та сприятимуть нашій «радості і втісі серця», як це було у випадку Єремії.

14, 15. а) Які плоди приносило те, що Єремія віддано виконував свій обов’язок? б) Що сучасний Божий народ усвідомлює стосовно проповідування?

¹⁴ Єремія невтомно проголошував перестороги Єгови і його звістку осуду. Все ж він добре пам’ятав про свій обов’язок «будувати й насаджувати» (Єрем. 1:10). Його зусилля в праці символічного будівництва і насаджування приносили плоди. Деякі юдеї, а також люди з інших народів пережили знищення Єрусалима в 607 році до н. е. Нам відомо про рехавітів, Евед-Мелеха та Баруха (Єрем. 35:19; 39:15—18; 43:5—7). Ті віддані і богобоязливі друзі Єремії влучно зображають тих, хто нині має земну надію і є товаришами класу Єремії. Велику радість членам помазаного останку приносить те, що вони духовно будують, або зміцнюють, «великий натовп» поклонників Єгови (Об’яв. 7:9). А ці віддані товариші помазанців отримують  величезне задоволення, допомагаючи щирим людям пізнати правду.

¹⁵ Божий народ усвідомлює, що проповідування доброї новини — це не лише свідчення тим, хто чує її, а й спосіб поклоніння нашому Богові. Зустрічаємо ми сприйнятливих людей чи ні, священне служіння Єгові, яке відображається в проповідуванні, приносить нам велику радість. (Пс. 71:23; прочитайте Римлян 1:9).

«Пильнуйте», виконуючи своє призначення

16, 17. Як слова з Об’явлення 17:10 і Авакума 2:3 наголошують на важливості нашого часу?

¹⁶ Важливість часу, в якому ми живемо, підкреслено в натхненому пророцтві з Об’явлення 17:10. На арені світу тепер є сьомий цар, Англо-Американська світова держава. Пророцтво каже: «Коли ж прийде [сьома світова держава], то залишиться ненадовго». Тепер період, визначений словом «ненадовго», завершується. Про кінець цієї злої системи пророк Авакум запевняє: «На умовлений час це видіння...Чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться» (Ав. 2:3).

¹⁷ Запитайте себе: «Чи спосіб мого життя свідчить про те, що я розумію нагальність нашого часу? І чи своїм життям я показую, що чекаю близького кінця? Чи, навпаки, мої рішення та пріоритети вказують на те, що я не очікую близького кінця і що я не впевнений, чи кінець взагалі прийде?»

18, 19. Чому тепер не час сповільнюватись?

¹⁸ Праця символічного вартового ще не завершилась. (Прочитайте Єремії 1:17—19). Яку ж радість приносить те, що помазаний останок залишається непохитним, наче «залізний стовп» і «місто твердинне»! Помазанці стоять, «оперезавшись правдою» у тому розумінні, що дозволяють Божому Слову зміцнювати їх, поки доручена їм праця не завершиться (Еф. 6:14). З такою самою рішучістю члени великого натовпу підтримують клас Єремії у виконанні завдання, яке йому доручив Бог.

¹⁹ Тепер не час сповільнюватися в праці Царства, натомість зважаймо на сказане в Єремії 12:5. (Прочитайте). Кожен з нас зазнає́ випробувань, які треба витерпіти. Ці випробування віри можна порівняти до «піших», з якими нам доводиться бігти. А втім, з наближенням «великого лиха» слід очікувати щораз більших труднощів (Матв. 24:21). Боротьбу зі складнішими прийдешніми проблемами можна уподібнити до змагань з «кіньми». Людині необхідно дуже багато сили й витривалості, щоб не відставати від коней, які женуться галопом. Тому корисно зносити випробування сьогодні, адже це підготує нас до того, що попереду.

20. Що ви постановили робити?

²⁰ Усі ми в змозі наслідувати Єремію та успішно виконувати наше призначення проповідувати. Такі риси, як любов, мужність і радість, спонукували пророка протягом 67 років вірно виконувати служіння. Прекрасний цвіт мигдалю нагадує нам, що Єгова «пильнує», аби його слово сповнилось. Отож ми маємо чудові підстави робити так само. Єремія «пильнував», і нам це під силу.

Чи ви пригадуєте?

• Як любов допомагала Єремії «пильнувати», щоб виконувати своє доручення?

• Чому нам потрібно мужності, яка походить від Бога?

• Що допомагало Єремії зберігати радість?

• Чому варто «пильнувати»?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 31]

Чи ви будете й далі проповідувати, незважаючи на протидію?