Цінуйте друзів, живучи в безсердечному світі

«Наказую вам: любіть одні одних» (ІВ. 15:17).

1. Чому ранні християни мали залишатися близькими друзями?

В ОСТАННЮ ніч свого земного життя Ісус заохочував відданих учнів зберігати між собою дружбу. Раніше того ж вечора він сказав, що завдяки любові, яку вони будуть виявляти одні до одних, їх розпізнаватимуть як його послідовників (Ів. 13:35). Апостолам треба було залишатися близькими друзями, щоб витримати подальші випробування і виконувати працю, яку Ісус мав незабаром їм доручити. Справді, ранніх християн знали за їхню непохитну відданість Богові та одні одним.

2. а) Що ми вирішили робити і чому? б) Які питання ми проаналізуємо?

² Як приємно бути частиною всесвітньої організації, члени якої наслідують приклад християн I століття! Ми сповнені рішучості слухатися Ісусового наказу щиро любити одновірців. Але в теперішні останні дні людям загалом бракує вірності і природної любові (2 Тим. 3:1—3). Їхня дружба поверхова та корислива. Щоб вирізнятись як правдиві християни, нам треба уникати  світського мислення. Тож проаналізуймо такі питання: що є основою справжньої дружби? Як нам знаходити добрих друзів? В яких випадках потрібно покласти кінець дружбі? І як нам підтримувати міцну дружбу?

Що є основою справжньої дружби?

3, 4. Що лежить в основі найміцнішої дружби і чому?

³ В основі найміцнішої дружби лежить любов до Єгови. Цар Соломон написав: «Коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього,— і нитка [«мотузка», НС] потрійна не скоро пірветься» (Еккл. 4:12). Якщо Єгова є, так би мовити, третьою мотузкою в дружбі, така дружба триватиме довго.

⁴ Слід визнати, що ті, хто не любить Єгови, також можуть мати хороших друзів. Проте коли людей об’єднує взаємна любов до Бога, їхня дружба буде непорушною. У разі непорозумінь справжні друзі ставитимуться одні до одних так, як це подобається Єгові. Божі противники, які намагаються спричинити поділення, усвідомлюють, що дружба між правдивими християнами є незламною. Протягом історії служителі Єгови були готові йти на смерть і не зраджували співвіруючих. (Прочитайте 1 Івана 3:16).

5. Завдяки чому дружба Рут і Ноомі була такою міцною?

⁵ Найближчими друзями для нас можуть бути, безперечно, ті, хто любить Єгову. Розгляньмо приклад Рут і Ноомі. Їхня дружба — це чи не найпрекрасніші стосунки між людьми, описані в Біблії. Чому дружба цих жінок була такою міцною? Відповідь міститься в словах Рут, які вона промовила до Ноомі: «Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог... Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою» (Рут 1:16, 17). Очевидно, що Рут і Ноомі всім серцем любили Бога, і ця любов зміцнювала їхні взаємини. Тому Єгова благословляв обох жінок.

Як знаходити добрих друзів?

6—8. а) Плодом чого є тривка дружба? б) Як вам виявляти ініціативу, щоб з кимось подружитися?

⁶ Приклад Рут і Ноомі свідчить про те, що близькими друзями стають невипадково. Підґрунтям справжньої дружби є взаємна любов до Єгови. Водночас тривка дружба — плід постійних зусиль і саможертовності. Навіть рідні брати й сестри, які поклоняються Єгові, мають з усіх сил зміцнювати дружні стосунки. Тож як знаходити добрих друзів?

⁷ Виявляйте ініціативу. Апостол Павло заохочував своїх товаришів у зборі в Римі «бути гостинними [буквально «йти шляхом гостинності»]» (Рим. 12:13). Виявляти гостинність  означає постійно робити щось, навіть, здавалося б, незначне. Це можна порівняти з тим, як хтось іде шляхом, долаючи його крок за кроком. Ніхто інший не може, так би мовити, пройти шлях гостинності за вас. (Прочитайте Приповістей 3:27). Як вам бути гостинними? Запрошуйте до себе різних братів і сестер зі збору на скромне частування. Чи можете ви регулярно виявляти гостинність таким чином?

⁸ Інший спосіб з кимось подружитися — запрошувати одновірців піти в проповідницьке служіння. Коли ви стоїте біля чиїхось дверей і чуєте, як ваш партнер у служінні щиро висловлює свою любов до Єгови, ви, безумовно, відчуватимете до нього більшу прив’язаність.

9, 10. Який приклад подав Павло і як нам наслідувати його?

⁹ Широко відкрийте своє серце. (Прочитайте 2 Коринфян 6:12, 13). Чи ви коли-небудь вважали, що вам ні з ким подружитися в зборі? Якщо так, можливо, ви звузили коло тих, хто міг би стати вашим другом. Апостол Павло подав хороший приклад, широко відривши своє серце для інших. Колись він навіть і не думав, що буде близько товаришувати з неєвреями. Однак він став «апостолом для інших народів» (Рим. 11:13).

¹⁰ Крім того, Павло не шукав приятелів лише серед осіб свого віку. Приміром, він тісно подружився з Тимофієм попри різний вік і походження. Сьогодні багато молодих людей дорожать дружбою зі старшими братами чи сестрами. «Моїй любій подрузі за 50,— розповідає Ванесса, якій трохи більше ніж 20 років.— Я можу розповісти їй про все, що розповіла б друзям-одноліткам. І вона дуже про мене піклується». Як народжується така дружба? Ванесса каже: «Я сама шукала друга, а не чекала, що він просто з’явиться». Чи ви готові подружитися з кимось не зі своїх ровесників? Єгова, звісно, поблагословить ваші зусилля.

11. Чого ми вчимося від Йонатана й Давида?

¹¹ Будьте віддані. «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Прип. 17:17). Пишучи ці слова, Соломон, певно, мав на увазі дружбу свого батька, Давида, з Йонатаном (1 Сам. 18:1). Цар Саул хотів, щоб його син Йонатан успадкував ізраїльський престол. Але Йонатан погодився  з тим, що Єгова вибрав на царя Давида. На відміну від Саула, Йонатан не заздрив Давидові. Він не обурювався, коли люди хвалили Давида, і не повірив у Саулову брехню про друга (1 Сам. 20:24—34). Чи ви схожі на Йонатана? Чи ви тішитеся за друга, коли він отримує якесь призначення? Чи ви потішаєте і підтримуєте його у важкий для нього час? А може, вірите шкідливим пліткам про друга? Чи, навпаки, як і Йонатан, віддано захищаєте його?

Коли потрібно покласти кінець дружбі

12—14. З якими труднощами стикаються декотрі зацікавлені і як їм допомогти?

¹² Зацікавлений, який починає робити зміни в житті, нерідко стикається з неабиякими труднощами, коли йдеться про дружбу. Він, скажімо, має приятелів, з якими йому весело, але котрі не живуть за біблійними нормами. Раніше зацікавлений постійно проводив з ними час. Тепер же він усвідомлює, що його друзі погано на нього впливають, і розуміє, що мусить спілкуватися з ними якомога менше (1 Кор. 15:33). І все ж він може вважати, що, припинивши товаришувати з друзями, зрадить їх.

¹³ Якщо ви вивчаєте Біблію і маєте згадані труднощі, пам’ятайте: справжній друг буде тішитись, що ви намагаєтеся стати ліпшими. Можливо, він навіть захоче разом з вами дізнаватися про Єгову. А от фальшиві друзі будуть «говорити про вас зневажливо», тому що «ви вже не біжите з ними до того самого багна розгулу» (1 Пет. 4:3, 4). Насправді не ви зраджуєте таких друзів, а вони вас.

¹⁴ Коли зацікавлених покидають товариші, які не люблять Бога, члени збору можуть заповнити цю порожнечу (Гал. 6:10). Чи ви особисто знаєте зацікавлених, які відвідують зібрання вашого збору? Чи ви могли б при нагоді бути для них джерелом відсвіження?

15, 16. а) Що нам робити, коли друг перестає служити Єгові? б) Як ми доводимо свою любов до Бога?

¹⁵ А як бути, якщо друг-одновірець вирішує покинути Єгову і його, скажімо, виключають зі збору? Це завдає невимовного болю. Ось що розповідає про свої почуття одна сестра, близька подруга якої перестала служити Єгові: «У мені наче щось померло. Я думала, що моя подруга твердо стоїть у правді, але так не було. Я міркувала, чи вона, бува, не служила Єгові, лише щоб догодити своїй сім’ї. Отже, я почала аналізувати власні спонуки і думати, чому я служу Єгові. Що допомогло цій сестрі? «Весь тягар я поклала на Єгову,— каже вона.— Я вирішила показувати Єгові, що люблю його як особистість, а не тому, що він дає мені друзів у своїй організації».

¹⁶ Ми не можемо залишатися Божими друзями, якщо товаришуємо з тими, хто хоче бути другом світу. Учень Яків написав: «Хіба ж не знаєте, що дружба зі світом — це ворожнеча з Богом? Тож хто хоче бути другом світу, робить себе ворогом Бога» (Як. 4:4). Ми доводимо свою любов до Бога, коли зберігаємо відданість йому і надіємося, що він допоможе нам пережити втрату друга.  (Прочитайте Псалом 18:26). Сестра, про яку говорилося раніше, дійшла такого висновку: «Я зрозуміла, що неможливо змусити когось любити Єгову чи нас. Адже це особисте рішення кожного». Як же підтримувати дружні стосунки з тими, хто й далі перебуває в зборі?

Підтримуйте міцну дружбу з іншими

17. Як спілкуються справжні друзі?

¹⁷ Дружбу живить добрий обмін думками. Читаючи в Біблії про Рут і Ноомі, Давида і Йонатана, Павла і Тимофія, ви побачите, що справжні друзі розмовляють одне з одним відверто й водночас з повагою. Про те, як нам варто спілкуватися з іншими, Павло писав: «Нехай ваше слово завжди буде люб’язне, приправлене сіллю». Апостол чітко вказав, як нам говорити «зі сторонніми», тобто з людьми, які не є нашими християнськими братами (Кол. 4:5, 6). Якщо невіруючі заслуговують, щоб ми зверталися до них шанобливо, тим більше цього заслуговують наші друзі в зборі!

18, 19. Як нам ставитися до порад християнського друга і який приклад подали нам старійшини з Ефеса?

¹⁸ Хороші друзі цінують думку одне одного, тому вони мають висловлюватись відверто і люб’язно. Мудрий цар Соломон зазначив: «Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду» (Прип. 27:9). Чи ви саме так сприймаєте поради свого друга? (Прочитайте Псалом 141:5). Як ви реагуєте, коли друг каже, що занепокоєний вашою поведінкою? Чи ви вважаєте його слова виявом милості, чи, навпаки, ображаєтесь?

¹⁹ Апостол Павло дорожив дружбою зі старійшинами ефеського збору. Він, ймовірно, знав декого з них ще тоді, коли вони тільки-но стали віруючими. Та під час останньої зустрічі з ними апостол дав їм пряму пораду. Як вони відреагували? Павлові друзі не образилися. Вони цінували те, що Павло цікавився ними, і навіть заплакали, дізнавшись, що більше з ним не побачаться (Дії 20:17, 29, 30, 36—38).

20. Що робитиме дбайливий друг?

²⁰ Справжні друзі не тільки приймають мудрі поради, але й дають їх. Звісно, потрібно розуміти, коли доречно дати пораду, а коли слід «займатися власними справами» (1 Фес. 4:11). Також ми мусимо усвідомлювати, що кожен з нас «сам за себе дасть Богові звіт» (Рим. 14:12). Але дбайливий друг при потребі люб’язно нагадає принципи Єгови (1 Кор. 7:39). Приміром, як ти будеш діяти, якщо довідався, що неодруженому товаришеві сподобався хтось з невіруючих? Чи зі страху втратити друга ти мовчатимеш? А що ти будеш робити, коли твій друг знехтує твоєю порадою? Надійний друг, намагаючись допомогти товаришу, який зробив хибний крок, звернеться до турботливих пастирів. Це вимагає мужності. Однак ніщо не зашкодить дружбі, яка ґрунтується на любові до Єгови.

21. Що іноді робить кожен з нас і чому важливо зміцнювати дружбу з одновірцями?

²¹ Прочитайте Колосян 3:13, 14. Іноді друзі мають «підстави... поскаржитись» на нас. Крім того, вони роблять чи кажуть те, що може нас дратувати. «Всі ми раз у раз спотикаємось»,— говорив Яків (Як. 3:2). Проте справжні друзі не лічать образ, а повністю прощають їх. Як же важливо зміцнювати дружбу, відверто спілкуючись і великодушно прощаючи! Якщо ми виявляємо таку любов, вона буде «досконалими узами єдності».

Як би ви відповіли?

• Як знаходити добрих друзів?

• Коли потрібно покласти кінець дружбі?

• Що нам робити, аби зберігати міцну дружбу?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Що лежало в основі міцної дружби Рут і Ноомі?

[Ілюстрація на сторінці 19]

Чи ви постійно виявляєте гостинність?