Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Запитання читачів

Запитання читачів

Запитання читачів

Чи Божий слуга Йосип використовував срібну чашу для ворожіння, як це, здається, випливає з Буття 44:5?

Немає підстав вважати, що Йосип займався якимось видом ворожіння.

Як показує Біблія, Йосип знав, що люди використовували магію для передбачення майбутнього. Раніше, коли Йосипа попросили витлумачити сни фараона, він кілька разів сказав, що лише Бог ‘дає відповідь’ про майбутні події. Через це сам фараон повірив, що Йосип дізнався про подробиці щодо майбутнього завдяки правдивому Богу, якому поклонявся, а не завдяки окультним силам (Буття 41:16, 25, 28, 32, 39). У Законі, який пізніше був даний Мойсею, Єгова заборонив вдаватися до магії чи ворожіння і цим показав, що лише Він має право передбачати майбутнє (Повторення Закону 18:10—12).

Чому ж тоді Йосип сказав через свого слугу, що він використовує срібну чашу для ворожіння? * (Буття 44:5). Щоб отримати відповідь на це питання, слід розглянути обставини, за яких були сказані ці слова.

Через сильний голод брати Йосипа прийшли до Єгипту за їжею. Багато років тому вони продали Йосипа в рабство. Тепер, самі не відаючи цього, вони просили допомоги в рідного брата, який став у Єгипті управителем і відповідав за розподіл харчів. Йосип не відкрився їм. Натомість він вирішив їх випробувати. Йосип хотів переконатись у щирості їхнього каяття. Також він хотів побачити, наскільки вони любили свого брата Веніямина і батька Якова, який мав особливі почуття до Веніямина. Тому Йосип вдався до хитрощів (Буття 41:55—44:3).

Йосип наказав слугам наповнити мішки братів харчами, покласти кожному в мішок гроші, а його срібну чашу підкласти в мішок Веніямина. Таким чином Йосип видавав себе за управителя в язичницькому краї. Він поводився і говорив так, щоб брати не здогадались, ким він є насправді.

Коли Йосип зустрівся з братами, то продовжував грати свою роль, запитавши їх: «Хіба ви не знали, що такий чоловік, як я, напевне ворожить?» (Буття 44:15, Хом.). Тож чаша, очевидно, була частиною його хитрого плану. Те, що Йосип використовував чашу для ворожіння, було такою ж вигадкою, як і те, що Веніямин украв її.

[Примітка]

^ абз. 5 Описуючи той стародавній звичай, Ф. К. Кук у своїй праці «Свята Біблія з пояснювальними і критичними коментарями» (англ.) зазначає: «На чаші ворожили, кидаючи у воду золото, срібло або коштовне каміння, а потім досліджували їхній вигляд; або ж просто дивились у воду, ніби в дзеркало». Тлумач Біблії Крістофер Вордсворт каже: «Деколи чашу наповнювали водою і шукали відповідь, роздивляючись образи, створені сонячними променями на поверхні води».