Слухати з любов’ю — це справжнє мистецтво

«ДЯКУЮ, що вислухав мене». Чи хтось нещодавно казав тобі такі чи подібні слова? Яка ж це похвала! Умілих слухачів цінують повсюди. Уважно слухаючи, ми можемо відсвіжувати тих, хто пригнічений або обтяжений проблемами. І хіба вміння слухати не допомагає нам отримувати задоволення від спілкування з людьми? У християнському зборі слухати з любов’ю просто необхідно, якщо ми хочемо ‘зважати одні на одних, щоб спонукувати до любові й добрих учинків’ (Євреїв 10:24).

Однак багато людей не вміє слухати. Вони не намагаються уважно слухати те, що кажуть інші. Їм більше подобається давати поради, розповідати про себе або висловлювати власну думку. Уміння слухати — це справжнє мистецтво. Як нам навчитися слухати з любов’ю?

Як стати вмілим слухачем

Єгова — наш «Величний Учитель» (Ісаї 30:20, НС). Він може навчити нас багато чого, що стосується вміння слухати. Розгляньмо, як Єгова допоміг пророку Іллі. Налякавшись погроз цариці Єзавелі, Ілля втік у пустелю і сказав, що хоче померти. Там з ним розмовляв Божий ангел. Коли пророк розповів про свій страх, Єгова вислухав його, а потім показав свою велику силу. Що це дало? Ілля перестав боятися і знову взявся за своє завдання (1 Царів 19:2—15). Чому Єгова уважно вислуховує своїх служителів, коли вони розповідають йому те, що їх турбує? Тому що він дбає про них (1 Петра 5:7). Власне в цьому і криється секрет, як стати вмілим слухачем: дбай про інших і щиро ними цікався.

Коли один чоловік з Болівії скоїв серйозний гріх, то відчув справжню турботу з боку співвіруючого. Цей чоловік пригадує: «То був один з найважчих періодів у моєму житті. Я б запросто опустив руки і перестав служити Єгові, якби не брат, який уважно мене слухав. Він не говорив багато, але був готовий вислухати, і це по-справжньому мене зміцнило. Я не потребував поради, що́ мені робити, бо сам усе прекрасно знав. Мені лише треба було знати, що комусь не байдуже, як я почуваюсь. Завдяки тому, що цей брат слухав, мене не поглинув відчай».

Чудовий приклад у тому, як слухати з любов’ю, подав Ісус Христос. Невдовзі після смерті Ісуса двоє його учнів ішли з Єрусалима в село, що було віддалене від цього міста приблизно на 11 кілометрів. Безумовно, вони занепали духом. Дорогою до них приєднався воскреслий Ісус Христос. Він ставив учням запитання і при цьому ретельно підбирав слова, щоб викликати їх на розмову, й учні заговорили. Вони розповіли, яку надію плекали раніше і наскільки розчарованими та збентеженими почуваються тепер. Ісус цікавився цими двома учнями, і те, що він з любов’ю їх вислухав, допомогло їм слухати його. Тоді Ісус став пояснювати їм «те, що говорилося  про нього в усіх Писаннях» (Луки 24:13—27).

Коли ми слухаємо інших людей, то, так би мовити, сердечно запрошуємо їх послухати нас. «Мої батьки і батьки мого чоловіка почали виражати своє незадоволення тим, як я виховую своїх дітей,— розповідає одна жінка з Болівії.— Мене ображали їхні слова, але я й сама сумнівалася в тому, чи правильно виховую дітей. Десь у той час до мене зайшла одна жінка, Свідок Єгови. Вона говорила про Божі обіцянки. Але саме те, як вона поцікавилась моєю думкою, показало мені, що ця людина готова слухати. Я запросила її в дім і невдовзі вже розповідала їй про свою проблему. Ця жінка терпеливо слухала. Вона запитала мене, чого я прагну для своїх дітей і що думає про це мій чоловік. Наскільки ж мене потішило те, що поряд була людина, яка хотіла мене зрозуміти! Коли вона стала показувати мені, що говориться про сімейне життя в Біблії, я вже знала, що моїй співрозмовниці не байдуже, в якій ситуації я опинилась».

«Любов... не шукає власної вигоди»,— сказано в Біблії (1 Коринфян 13:4, 5). Тож слухати з любов’ю — значить відкласти свої інтереси на задній план. Можливо, треба перестати читати газету, вимкнути телевізор або мобільний телефон, коли хтось говорить з нами про якесь серйозне питання. Слухати з любов’ю означає виявляти глибоку зацікавленість думкою іншої людини. Слухаючи таким чином, ми не будемо переводити розмову на себе, кажучи щось на зразок: «Це нагадує мені те, що колись сталося зі мною». Такий підхід прийнятний для дружньої бесіди, але коли людина розмовляє з нами про свою серйозну проблему, ми мусимо відкласти свої інтереси на задній план. Своє щире зацікавлення співрозмовником ми можемо виявити й по-іншому.

Слухайте, щоб розуміти почуття інших

Товариші чоловіка на ім’я Йов почули не менше десяти його монологів. Проте Йов вигукнув: «О, якби мене вислухав хто!» (Йова 31:35). У чому річ? Вони слухали Йова так, що це не принесло йому жодної потіхи. Вони не цікавилися самим Йовом і не хотіли зрозуміти, як він почувається. Ці чоловіки, безумовно, не були чуйними, що властиве уважним слухачам. Але апостол Петро радить: «Будьте всі однодумні, чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття, будьте смиренні» (1 Петра 3:8). Як ми можемо виявляти чуйність? Наприклад, будучи уважними до почуттів співрозмовника і намагаючись їх зрозуміти. Виявляючи зацікавленість людиною, можна сказати: «Це, мабуть, дуже тебе засмучує» або «У тебе, напевно, відчуття, що тебе не розуміють». Також ми могли б повторити своїми словами суть сказаного співрозмовником, показуючи таким чином, що розуміємо сказане ним. Слухати з любов’ю означає звертати увагу не тільки на слова, але й на невиражені вголос почуття.

Роберт * — Свідок Єгови і досвідчений повночасний служитель. Він розповідає: «У моєму житті настав такий момент, коли я знеохотився в служінні. Я вирішив порозмовляти з роз’їзним наглядачем. Він дійсно слухав і намагався зрозуміти, як я почуваюсь. Схоже, повз його увагу не пройшло навіть моє побоювання, що він розкритикує  хід моїх думок. Цей брат запевнив мене, що розуміє мої почуття, бо й сам колись почувався подібно. Це допомогло мені не здаватися».

Чи бути вмілим слухачем означає, що обов’язково потрібно погоджуватися зі сказаним? Ні. Але ми можемо подякувати співрозмовнику за те, що він висловлює свої почуття. Як бути, коли ваш малий син побився з кимсь у школі або ваша донька приходить додому і каже, що закохалась? Що було б варто зробити батькам, перш ніж пояснювати дитині, як потрібно поводитись? Хіба не краще в такому випадку вислухати дитину і постаратися зрозуміти, що твориться в її розумі?

«Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує»,— говориться в Біблії (Приповістей 20:5). Якщо мудра і досвідчена людина не дає нам поради сама, то, аби все ж таки отримати від неї пораду, можливо, доведеться викликати її на відверту розмову. Щось подібне відбувається тоді, коли ми слухаємо з любов’ю. Для того щоб викликати когось на відверту розмову, потрібно виявити проникливість. Запитання допомагають вести розмову, але ми мусимо бути обережними, щоб, ставлячи запитання, не втручатися в особисті справи. Інколи було б практично запропонувати людині почати розмову з того, про що їй не важко розповісти. Наприклад, жінці, яка хоче порозмовляти про проблеми в шлюбі, можливо, буде легше розпочати з того, як вона познайомилась і одружилась зі своїм чоловіком. Особі, яка стала неактивною в християнському служінні, може, буде легше почати з розповіді про те, як вона пізнала правду.

Слухати з любов’ю — нелегке завдання

Слухати того, хто ображений на нас, може бути нелегко, оскільки нам властиво захищати себе. Як нам діяти в такій ситуації? «Лагідна відповідь гнів відвертає»,— говориться в Приповістей 15:1. Люб’язно запропонуй людині порозмовляти, а потім терпеливо слухай, у той час як вона виказує свою образу. Це один зі способів відповідати з лагідністю.

Нерідко під час запеклих суперечок двоє людей просто повторюють те, що вже сказали. Кожен з них вважає, що інший його не слухає. Як же було б добре, якби хтось з них спинився і дійсно почав слухати! Звичайно, важливо виявляти самовладання і висловлюватися розсудливо та з любов’ю. У Біблії сказано: «Хто стримує губи свої, той розумний» (Приповістей 10:19).

Уміння слухати з любов’ю не з’являється саме по собі. Це справжнє мистецтво, яким можна оволодіти завдяки зусиллям і самодисципліні. Це вміння, котре, безумовно, варто набути. Коли ми по-справжньому слухаємо інших, то цим виявляємо до них любов. Крім того, уміння слухати сприяє нашому щастю. Тож як же мудро оволодівати особливим мистецтвом — слухати з любов’ю!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 11]

Щоб слухати, нам потрібно відкласти свої інтереси на задній план.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Слухати того, хто ображений, може бути нелегко.