Запитання читачів

З огляду на те, що в Біблії наказано належно ставитись до крові, як Свідки Єгови розглядають медичні процедури, пов’язані з вживанням власної крові?

Роблячи рішення в такій ситуації, християнину недостатньо лише взяти до уваги власні уподобання або прислу́хатися до певних порад лікарів; він також повинен серйозно обміркувати те, що говорить Біблія. Це справа між ним і Єговою.

Єгова, якому ми завдячуємо життям, постановив, що кров не можна споживати (Буття 9:3, 4). У законі, даному стародавньому Ізраїлю, Бог обмежив використання крові, бо вона символізує життя. Він наказав: «Душа тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші». А що коли людина вб’є тварину для їжі? Бог сказав: «Він виллє кров того й закриє її піском» (Левит 17:11, 13) *. Єгова повторював цей наказ раз у раз (Повторення Закону 12:16, 24; 15:23). У єврейському виданні «Сонсіно Кумаш» зазначається: «Кров не слід зберігати, її треба робити непридатною для споживання, виливаючи на землю». Жоден ізраїльтянин не повинен був забирати, зберігати і використовувати кров іншої істоти, чиє життя належить Богові.

Після смерті Месії від людей вже не вимагалося дотримуватися Мойсеєвого Закону. Однак Божий погляд на святість крові не змінився. Натхнені святим духом апостоли наказали християнам «стримуватися... від крови». Цією заповіддю не можна було легковажити. Вона була настільки ж важлива з морального погляду, як і стримування від статевої неморальності та ідолопоклонства (Дії 15:28, 29; 21:25). Коли у XX сторіччі донорство й переливання крові стало звичайним явищем, Свідки Єгови зрозуміли, що це суперечить Божому Слову *.

Іноді лікар переконуватиме хворого здати кров за декілька тижнів до операції (передопераційне збирання аутокрові), щоб у разі потреби перелити йому його власну збережену кров. Проте такий збір, збереження і переливання крові прямо суперечить тому, що говориться в Левит і Повторення Закону. Кров не можна зберігати; її слід виливати на землю, так би мовити, повертати Богу. Щоправда, тепер ми не підлягаємо Мойсеєвому Закону. Однак Свідки Єгови  шанують принципи, які Бог вклав у цей закон, і вони сповнені рішучості «стримуватися від крови». Тому ми не віддаємо й не зберігаємо крові для переливання, бо її необхідно ‘виливати’. Такі методи суперечать Божому закону.

Інші процедури або тести, де використовують власну кров людини, прямо не суперечать установленим Божим принципам. Наприклад, багато християн здають певну кількість своєї крові для проведення аналізів, після чого її викидають як непридатну. Лікарі можуть також рекомендувати інші, складніші процедури з використанням власної крові пацієнта.

Для прикладу: протягом деяких хірургічних процедур з організму можуть забрати певну кількість крові; цей процес називається гемодилюція. Решту крові в організмі пацієнта розбавляють. Пізніше кров, котра циркулює в штучному колі кровообігу, направляють знову в організм, що майже нормалізує гематокрит пацієнта. Подібно кров, яка тече до рани, можуть зібрати й профільтрувати, щоб червонокрівці можна було повернути до пацієнта; цей метод інтраопераційного збереження крові називається реінфузія червонокрівців. Інший метод полягає у тому, що кров надходить до апарата, який тимчасово виконує функцію, котру зазвичай виконує той чи інший орган пацієнта (як-от серце, легені або нирки). Потім кров з апарата повертається до пацієнта. Під час інших процедур кров відводиться до сепаратора (центрифуги), аби усунути пошкоджені чи дефектні частинки. Або ж ціллю може бути відокремити деякі компоненти крові й ввести їх у якусь іншу частину організму. Також існують тести, коли певну кількість крові виводять з організму, щоб позначити деякі її частинки чи щоб змішати з ліками, після чого її повертають до пацієнта.

Подробиці можуть різнитись; крім того, безсумнівно, будуть впроваджуватись нові методи лікування й тести. Нашим обов’язком не є аналізувати кожне нововведення й подавати рішення. Християнин повинен сам вирішувати, як його кров використовуватиметься протягом хірургічного втручання, медичного аналізу чи курсу лікування, який він проходить. Він мусить завчасно запитати лікаря чи фахівця, що саме робитиметься з його кров’ю під час тої чи іншої процедури. Потім він повинен зробити рішення згідно зі своїм сумлінням. (Дивіться інформацію в рамці).

Християнин мусить пам’ятати про своє присвячення Богу й зобов’язання ‘любити його всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом’ (Луки 10:27). На відміну від більшості людей цього світу, Свідки Єгови високо цінують свої взаємини з Богом. Життєдавець наполягає, аби ми вірили у пролиту кров Ісуса. У Біблії читаємо: «Маємо в Ньому [Ісусі Христі] відкуплення кров’ю Його, прощення провин» (Ефесян 1:7).

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 31]

ЗАПИТАННЯ, ЯКІ СЛІД СОБІ ПОСТАВИТИ

Якщо моя кров буде виведена з організму й циркуляція може навіть перерватись на якийсь час, чи моє сумління дозволить мені розглядати цю кров усе ще як частину мене, таким чином не потребуючи, щоб її ‘вилили на землю’?

Чи не буде мене турбувати навчене Біблією сумління, якщо під час діагностики або терапії візьмуть певну кількість моєї крові, видозмінять її і знову введуть у мій організм?