Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ТЕМА НОМЕРА

Надія для бідних і безпритульних

Надія для бідних і безпритульних

Джо — ветеран війни, який живе у США. Через трагедії в особистому та сімейному житті він залишився без даху над головою і близько 18 років був безпритульним. В один з тих років він почав відвідувати публічну бібліотеку. Там Джо деколи розмовляв з бібліотекаркою. Ці розмови змінили його життя.

Мартı́н, молодий чоловік з Аргентини, відчував духовну порожнечу. Життя здавалося йому безцільним. У пошуках змісту життя він покинув дім і зрештою почав жити на пляжі. Так і не знайшовши відповідей на свої запитання, він впав у глибоку депресію. Зі сльозами на очах Мартı́н благав Бога: «Якщо ти існуєш, будь ласка, допоможи мені знайти тебе!» Що сталося потім? Дізнаймося.

ЛЮДИ стають безпритульними з різних причин. У декого, як у Джо, в житті стаються трагедії. Інші, як Мартı́н, просто відмовляються від «нормального» життя, бо не бачать у ньому змісту. Ще інші опиняються на вулиці через бідність, стихійні лиха, насильство в сім’ї, наркоманію, алкоголізм, психічні хвороби, брак житла чи втрату роботи.

Колись вважалося, що безпритульність — це проблема країн, що розвиваються, або країн, які потерпають від війн чи економічної кризи. Проте сьогодні, як стверджує професор психології Пол Торо, це явище «стало однією з головних соціальних проблем більшості розвинених країн» *. Загострювати цю проблему може політика уряду стосовно допомоги малозабезпеченим сім’ям, чимраз глибша прірва між багатими і бідними тощо.

Багато людей тривожаться про завтрашній день. А втім, дехто зміг зменшити свою тривогу, дізнавшись, що́ Біблія каже про майбутнє. Ми коротко торкнемося цієї теми. Крім того, Біблія може допомогти нам вже сьогодні. У ній містяться мудрі принципи, дотримання яких сприяє добробуту і позитивно впливає на емоційне здоров’я. Джо і Мартı́н переконалися в цьому на власному досвіді.

БІБЛІЯ ЗМІНИЛА ЙОГО ЖИТТЯ

«Джо справляв враження розумної, ввічливої та смиренної людини»,— говорить Сінді, яка часто бачила його в бібліотеці, де працювала. Сінді є Свідком Єгови. Вона давала Джо читати журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також запросила його на християнське зібрання. Там усі поставились до нього з добротою та повагою, і Джо почав відвідувати такі зустрічі регулярно. Коли один чоловік у зборі запропонував Джо вивчати Біблію, він погодився.

Завдяки вивченню Біблії Джо почав поважати себе

Те, про що Джо дізнавався з Біблії, приносило йому велику потіху. Він почав дотримуватись біблійних вчень, хоча це вимагало від нього зробити великі зміни у своєму житті. Наприклад, він зрозумів, що життя — це Божий дар, який треба цінувати, і що куріння забруднює організм (Псалом 36:9). Тому Джо кинув курити. Він керувався принципом з 2 Коринфян 7:1, де сказано: «Очистьмо себе від усього, що опоганює тіло». Це не лише добре позначилось на здоров’ї Джо, але й допомогло йому заощаджувати кошти.

Узявши до серця біблійну пораду робити все можливе, аби дбати про свої матеріальні потреби, Джо почав шукати роботу * (1 Фессалонікійців 4:11, 12). В Екклезіаста 2:24 говориться: «Немає нічого ліпшого для людини, ніж їсти та пити і тішитися своєю тяжкою працею». Чесна праця додає людині самоповаги, яка у свою чергу сприяє радості. Крім того, працюючи, ми маємо можливість допомагати нужденним (Ефесян 4:28).

Сінді пригадує, що, побачивши щирі зусилля Джо, «збір оточив його опікою... Йому допомогли подати клопотання на отримання житла та іншої передбаченої законом соціальної допомоги». Джо продовжував робити поступ і з часом охрестився, ставши Свідком Єгови. Тепер він з переконаністю може заохочувати інших набувати Божої мудрості, яка міститься в Біблії (Прислів’я 3:13, 14).

ЙОГО ЖИТТЯ НАБУЛО ЗМІСТУ

Мартı́н почав шукати зміст життя, коли йому було 20 років. «Я досліджував різні релігії і філософії, а також приймав наркотики, сподіваючись заповнити внутрішню порожнечу. Але це не допомагало»,— каже він. Деякий час Мартı́н жив у Каліфорнії (США), а потім поїхав на Гаваї. «Мені здавалося, що я знайшов рай,— пригадує він,— але гарні краєвиди не змогли компенсувати порожнечі. Мене огорнула така глибока депресія, що я навіть роздумував про самогубство». Саме у той період він ридав і благав Бога: «Якщо ти існуєш, будь ласка, допоможи мені знайти тебе!»

Тепер Мартı́н має позитивний погляд на життя

Мартı́н пригадав, що колись бачив напис «Зал Царства Свідків Єгови». Він вирішив піти до того залу і відвідати християнське зібрання. «У мене було довге волосся і борода, а одяг я не міняв вже протягом місяців,— розповідає він.— Попри це мене прийняли дуже сердечно». Мартı́н погодився вивчати Біблію і регулярно приходив зі свого «дому» на пляжі до міського скверу, де з ним проводилося вивчення.

Нарешті Мартı́н отримав вичерпні відповіді на свої запитання. Завдяки цьому депресія відступила і він став почуватися так, як говорив Ісус: «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби» (Матвія 5:3).

«Вони були вражені тим, як я змінився»

Мартı́н почав по-новому дивитись на життя, і це стало помітним для інших. Аби впорядкувати своє життя, він керувався тими самими біблійними принципами, що й Джо, про якого йшлося раніше. Мартı́н почав більше дбати про свій зовнішній вигляд і з допомогою Свідків знайшов роботу й житло. «Раніше люди у сквері знали мене як безпритульного чоловіка, тому вони були вражені тим, як я змінився».

Згодом Мартı́н повернувся до Аргентини, де й охрестився, ставши Свідком Єгови. Тепер він дорожить можливістю допомагати іншим духовно спраглим людям знаходити відповіді на життєво важливі запитання.

КОЛИ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ І БІДНОСТІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ

У давнину Божому служителю Єремії довелося пережити скрутні часи. Жорстокий ворог напав на його рідний край, і багато співвітчизників Єремії стали вигнанцями й рабами (Плач Єремії 1:3). Хоча Єремія залишився живим, він втратив майже все, що мав. Згорьований, він молився: «Згадай про нещастя моє, про мою безпритульність» (Плач Єремії 3:19).

Попри страждання Єремія не впав у відчай. Чому? По-перше, він знав, що Єгова його не залишить (Єремії 1:8). По-друге, він вивчав Писання, у яких розповідалося про час, коли бідність і страждання щезнуть і всюди запанує справжній мир та безпека (Псалом 37:10, 11).

Ці умови настануть не завдяки людським зусиллям, а завдяки правлінню досконалого уряду, який Біблія називає Божим Царством (Даниїла 7:13, 14). Царем цього Царства є Ісус Христос. Коли він був людиною і жив на землі, то виявляв глибоке співчуття до бідних (Луки 7:22; 14:13). Під правлінням Христа «процвітатиме праведний і пануватиме мир... Визволить він бідного, що благає про допомогу, врятує знедоленого й того, хто не має помічника. Від утиску й насилля він визволить їх» (Псалом 72:7, 12, 14).

«Люди побудують доми й житимуть у них» (Ісаї 65:21)

Боже Царство було головною темою Ісусового навчання (Луки 4:43). Він навіть учив людей молитися: «Нехай прийде твоє Царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Яким буде життя на землі, коли на ній повністю запанує Боже Царство? Біблія яскраво змальовує цей час. Наприклад, про підданих Божого Царства в ній говориться:

  • «Люди побудують доми й житимуть у них, насадять виноградники і їстимуть їхні плоди. Не будуть вони будувати, щоб хтось інший жив, і не будуть садити, щоб хтось інший споживав. ...Мої обранці сповна насолодяться працею своїх рук» (Ісаї 65:21, 22).

  • «Кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати, бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ» (Михея 4:4).

Непохитна надія на здійснення цих обіцянок може тримати нас на плаву під час випробувань. Крім того, біблійні принципи вже сьогодні можуть допомогти нам мати змістовне і щасливе життя. У цьому переконалися Джо, Мартı́н і багато інших. Справді, наш Творець, Бог Єгова, запевняє: «Хто мене слухає, той житиме безпечно і не буде боятися жодного лиха» (Прислів’я 1:33). Нехай ці слова справдяться і на вас!

^ абз. 6 Внаслідок конфліктів, спалахів жорстокості чи переслідування мільйони були змушені покинути свої домівки і стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Ця проблема обговорювалася у номері «Пробудись!» за 22 січня 2002 року.

^ абз. 11 Деякі люди хочуть працювати, але не можуть через інвалідність, погане здоров’я чи похилий вік. Бог засуджує тих, хто «не хоче працювати» (2 Фессалонікійців 3:10).