ТЕМА НОМЕРА
Надія для бідних і безпритульних
Джо — ветеран війни, який живе у США. Через трагедії в особистому та сімейному житті він залишився без даху над головою і близько 18 років був безпритульним. В один з тих років він почав відвідувати публічну бібліотеку. Там Джо деколи розмовляв з бібліотекаркою. Ці розмови змінили його життя.
Мартı́н, молодий чоловік з Аргентини, відчував духовну порожнечу. Життя здавалося йому безцільним. У пошуках змісту життя він покинув дім і зрештою почав жити на пляжі. Так і не знайшовши відповідей на свої запитання, він впав у глибоку депресію. Зі сльозами на очах Мартı́н благав Бога: «Якщо ти існуєш, будь ласка, допоможи мені знайти тебе!» Що сталося потім? Дізнаймося.
ЛЮДИ стають безпритульними з різних причин. У декого, як у Джо, в житті стаються трагедії. Інші, як Мартı́н, просто відмовляються від «нормального» життя, бо не бачать у ньому змісту. Ще інші опиняються на вулиці через бідність, стихійні лиха, насильство в сім’ї, наркоманію, алкоголізм, психічні хвороби, брак житла чи втрату роботи.
Колись вважалося, що безпритульність — це проблема країн, що розвиваються, або країн, які потерпають від війн чи економічної кризи. Проте сьогодні, як стверджує професор психології Пол Торо, це явище «стало однією з головних соціальних проблем більшості розвинених країн» *. Загострювати цю проблему може політика уряду стосовно допомоги малозабезпеченим сім’ям, чимраз глибша прірва між багатими і бідними тощо.
Багато людей тривожаться про завтрашній день. А втім, дехто зміг зменшити свою тривогу, дізнавшись, що́ Біблія каже про майбутнє. Ми коротко торкнемося цієї теми. Крім того, Біблія може допомогти нам вже сьогодні. У ній містяться мудрі
принципи, дотримання яких сприяє добробуту і позитивно впливає на емоційне здоров’я. Джо і Мартı́н переконалися в цьому на власному досвіді.БІБЛІЯ ЗМІНИЛА ЙОГО ЖИТТЯ
«Джо справляв враження розумної, ввічливої та смиренної людини»,— говорить Сінді, яка часто бачила його в бібліотеці, де працювала. Сінді є Свідком Єгови. Вона давала Джо читати журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також запросила його на християнське зібрання. Там усі поставились до нього з добротою та повагою, і Джо почав відвідувати такі зустрічі регулярно. Коли один чоловік у зборі запропонував Джо вивчати Біблію, він погодився.
Те, про що Джо дізнавався з Біблії, приносило йому велику потіху. Він почав дотримуватись біблійних вчень, хоча це вимагало від нього зробити великі зміни у своєму житті. Наприклад, він зрозумів, що життя — це Божий дар, який треба цінувати, і що куріння забруднює організм (Псалом 36:9). Тому Джо кинув курити. Він керувався принципом з 2 Коринфян 7:1, де сказано: «Очистьмо себе від усього, що опоганює тіло». Це не лише добре позначилось на здоров’ї Джо, але й допомогло йому заощаджувати кошти.
Узявши до серця біблійну пораду робити все можливе, аби дбати про свої матеріальні потреби, Джо почав шукати роботу * (1 Фессалонікійців 4:11, 12). В Екклезіаста 2:24 говориться: «Немає нічого ліпшого для людини, ніж їсти та пити і тішитися своєю тяжкою працею». Чесна праця додає людині самоповаги, яка у свою чергу сприяє радості. Крім того, працюючи, ми маємо можливість допомагати нужденним (Ефесян 4:28).
Сінді пригадує, що, побачивши щирі зусилля Джо, «збір оточив його опікою... Йому допомогли подати клопотання на отримання житла та іншої передбаченої законом соціальної допомоги». Джо продовжував робити поступ і з часом охрестився, ставши Свідком Єгови. Тепер він з переконаністю може заохочувати інших набувати Божої мудрості, яка міститься в Біблії (Прислів’я 3:13, 14).
ЙОГО ЖИТТЯ НАБУЛО ЗМІСТУ
Мартı́н почав шукати зміст життя, коли йому було 20 років. «Я досліджував різні релігії і філософії, а також приймав наркотики, сподіваючись заповнити внутрішню порожнечу. Але це не допомагало»,— каже він. Деякий час Мартı́н жив у Каліфорнії (США), а потім поїхав на Гаваї. «Мені здавалося, що я знайшов рай,— пригадує він,— але гарні краєвиди не змогли компенсувати порожнечі. Мене огорнула така глибока депресія, що я навіть роздумував про самогубство». Саме у той період він ридав і благав Бога: «Якщо ти існуєш, будь ласка, допоможи мені знайти тебе!»
Мартı́н пригадав, що колись бачив напис «Зал Царства Свідків Єгови». Він вирішив піти до того залу і відвідати християнське зібрання. «У мене було довге волосся і борода, а одяг я не міняв вже протягом місяців,— розповідає він.— Попри це мене прийняли дуже сердечно». Мартı́н погодився вивчати Біблію і регулярно приходив зі свого «дому» на пляжі до міського скверу, де з ним проводилося вивчення.
Нарешті Мартı́н отримав вичерпні відповіді на свої запитання. Завдяки цьому депресія відступила і він став почуватися так, як говорив Ісус: «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби» (Матвія 5:3).
«Вони були вражені тим, як я змінився»
Мартı́н почав по-новому дивитись на життя, і це стало помітним для інших. Аби впорядкувати своє життя, він керувався тими самими біблійними принципами, що й Джо, про якого йшлося раніше. Мартı́н почав більше дбати про свій зовнішній вигляд і з допомогою Свідків знайшов роботу й житло. «Раніше люди у сквері знали мене як безпритульного чоловіка, тому вони були вражені тим, як я змінився».
Згодом Мартı́н повернувся до Аргентини, де й охрестився, ставши Свідком Єгови. Тепер він дорожить можливістю допомагати іншим духовно спраглим людям знаходити відповіді на життєво важливі запитання.
КОЛИ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ І БІДНОСТІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ
У давнину Божому служителю Єремії довелося пережити скрутні часи. Жорстокий ворог напав на його рідний край, і багато співвітчизників Єремії стали вигнанцями й рабами (Плач Єремії 1:3). Хоча Єремія залишився живим, він втратив майже все, що мав. Згорьований, він молився: «Згадай про нещастя моє, про мою безпритульність» (Плач Єремії 3:19).
Попри страждання Єремія не впав у відчай. Чому? По-перше, він знав, що Єгова його не залишить (Єремії 1:8). По-друге, він вивчав Писання, у яких розповідалося про час, коли бідність і страждання щезнуть і всюди запанує справжній мир та безпека (Псалом 37:10, 11).
Ці умови настануть не завдяки людським зусиллям, а завдяки правлінню досконалого уряду, який Біблія називає Божим Царством (Даниїла 7:13, 14). Царем цього Царства є Ісус Христос. Коли він був людиною і жив на землі, то виявляв глибоке співчуття до бідних (Луки 7:22; 14:13). Під правлінням Христа «процвітатиме праведний і пануватиме мир... Визволить він бідного, що благає про допомогу, врятує знедоленого й того, хто не має помічника. Від утиску й насилля він визволить їх» (Псалом 72:7, 12, 14).
Боже Царство було головною темою Ісусового навчання (Луки 4:43). Він навіть учив людей молитися: «Нехай прийде твоє Царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Яким буде життя на землі, коли на ній повністю запанує Боже Царство? Біблія яскраво змальовує цей час. Наприклад, про підданих Божого Царства в ній говориться:
-
«Люди побудують доми й житимуть у них, насадять виноградники і їстимуть їхні плоди. Не будуть вони будувати, щоб хтось інший жив, і не будуть садити, щоб хтось інший споживав. ...Мої обранці сповна насолодяться працею своїх рук» (Ісаї 65:21, 22).
-
«Кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати, бо це прорік своїми устами Єгова, Бог військ» (Михея 4:4).
Непохитна надія на здійснення цих обіцянок може тримати нас на плаву під час випробувань. Крім того, біблійні принципи вже сьогодні можуть допомогти нам мати змістовне і щасливе життя. У цьому переконалися Джо, Мартı́н і багато інших. Справді, наш Творець, Бог Єгова, запевняє: «Хто мене слухає, той житиме безпечно і не буде боятися жодного лиха» (Прислів’я 1:33). Нехай ці слова справдяться і на вас!
^ абз. 6 Внаслідок конфліктів, спалахів жорстокості чи переслідування мільйони були змушені покинути свої домівки і стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Ця проблема обговорювалася у номері «Пробудись!» за 22 січня 2002 року.
^ абз. 11 Деякі люди хочуть працювати, але не можуть через інвалідність, погане здоров’я чи похилий вік. Бог засуджує тих, хто «не хоче працювати» (2 Фессалонікійців 3:10).