КОТИ зазвичай ведуть нічний спосіб життя. Вуса, безсумнівно, допомагають їм розпізнавати поблизькі предмети і ловити здобич, особливо після настання темряви.

Поміркуйте. Котячі вуса з’єднані з тканинами, в яких багато нервових закінчень. Ці закінчення чутливі навіть до найменшого руху повітря. Як результат, коти можуть виявляти поблизькі предмети, навіть коли не бачать їх. Безумовно, у темряві це стає їм у великій пригоді.

Вуса дуже чутливі до коливань повітря, і завдяки цьому коти визначають розташування та напрямок руху здобичі. Вуса також допомагають коту визначити розмір отвору, перш ніж він спробує туди пролізти. «Те, які функції виконують вуса (вібриси), з’ясоване лише частково; однак відомо, що, коли їх обрізати, кіт тимчасово стає безпомічним»,— говориться у «Британській енциклопедії».

Вчені працюють над створенням роботів, оснащених сенсорами, котрі імітують котячі вуса. Такі сенсори, які ще називають електронними вусами, допомогли б роботам оминати перешкоди. Електронні вуса «могли б мати широке застосування у новітній робототехніці, системах взаємодії “людина-машина” та у сфері біології»,— каже Алі Джаві, науковець з Каліфорнійського університету в Берклі.

Як ви вважаєте? Котячі вуса — результат еволюції чи задуму?