БОЙЛЬ народився 1627 року в заможній сім’ї у Лісморському замку (Ірландія). Це було незадовго перед початком епохи Просвітництва, як її називають історики. За тієї епохи мислячі люди намагались звільнити суспільство від фанатичних поглядів, які впродовж віків полонили людські розуми. Бойль належав до таких мислячих людей. В автобіографії Бойль написав, що в молоді роки він взяв собі ім’я Філарет, яке в перекладі з грецької означає «той, хто любить доброчесність».

Прагнення Бойля дошукатися істини було таке ж сильне, як і його прагнення ділитися набутим знанням з іншими. Тож Бойль написав чимало праць, які вплинули на багатьох його сучасників, у тому числі на Ісаака Ньютона. У 1660 році Бойль був серед тих, хто заснував Лондонське королівське товариство, наукову установу, яка досі існує у Великобританії.

Бойля називають батьком хімії. Його підхід до цієї науки цілковито відрізнявся від підходу алхіміків його часу. Вони тримали свої відкриття у таємниці або описували їх складними термінами, зрозумілими лише для людей їхнього кола. На противагу їм, Бойль публікував усі подробиці своїх досліджень. Більш того, він не приймав на віру загальноприйняті гіпотези  і вважав, що факти треба встановлювати за допомогою контрольованих експериментів.

Експерименти Бойля підтвердили теорію, що матерія складається з корпускул — маленьких частинок, які в різному поєднанні утворюють різні речовини.

Підхід Бойля до наукових досліджень викладено у його відомій праці «Хімік-скептик». У цій книжці він заохочує вчених не бути зарозумілими і самовпевненими, а також не боятися визнавати свої помилки. Бойль настійно заклика́в догматичних осіб чітко розрізняти, що є фактом, а що — припущенням.

Такий самий підхід Бойль мав і до питань, пов’язаних з вірою в Бога. Знання про Всесвіт і дивовижну будову живих створінь переконали Бойля, що має існувати величний Творець. Вчений відкидав дух атеїзму, який дедалі більше поширювався серед інтелігенції його часу. На думку Бойля, кожен, хто був чесний у своїх міркуваннях, не міг не вірити в Бога.

Однак Бойль також вважав, що справжньої освіченості людина не може досягти лише завдяки своїм розумовим здібностям. Вона потребує знань, які б їй відкрив Бог. Бойль казав, що такі знання містяться у Божому Слові, Біблії.

Бойля непокоїло, що багато хто був необізнаний з біблійними вченнями і, здається, не мав твердого підґрунтя для своїх вірувань. Він запитував себе: «Хіба правильно, що релігійні переконання людини ґрунтуються тільки на тому, у що вірили її батьки, або залежать від того, де вона народилася?» Бойль дуже хотів допомогти людям поглибити розуміння Біблії.

Щоб досягти своєї мети, Бойль фінансував видання Біблії багатьма мовами. Серед них були мови корінних жителів Північної Америки, а також арабська, ірландська, малайська і турецька. Отже, Роберт Бойль був обдарованою і водночас смиренною людиною, яка мала невгамовне бажання дошукатися правди у кожній справі і допомогти іншим у цьому.