Завдяки чому кімнатна муха здатна робити такі складні й майстерні віражі? Що допомагає їй повертатися до початкового напрямку польоту, коли порив вітру збиває її з курсу? Ми знайдемо відповіді на ці запитання, якщо дізнаємось більше про два невеличкі придатки, розташовані позаду крил мухи. Ці придатки називаються дзижчальцями *.

Поміркуйте. Дзижчальця схожі на маленькі барабанні палички, що мають потовщення на кінці. Під час польоту дзижчальця вібрують з такою самою частотою, що й крила, але в протилежному напрямку. Вчені з’ясували, що ці придатки служать своєрідним гіроскопом, допомагаючи мухам зберігати рівновагу під час польоту *.

Потовщені кінці дзижчалець «коливаються в одному напрямку, наче маятник годинника», як написано в одній енциклопедії («Encyclopedia of Adaptations in the Natural World»). Що стається, коли під час польоту муха різко повертає — навмисно або через раптовий порив вітру? «Ніжка дзижчальця зміщується,— говориться в енциклопедії,— на це зміщення реагує щільне скупчення нервових закінчень, зв’язаних з дзижчальцем. Ці закінчення передають інформацію в мозок, і муха повертається до початкового... курсу». Ось чому мухи такі спритні й невловимі.

Інженери вважають, що принцип дії дзижчалець можна застосувати в багатьох сферах техніки, наприклад у конструюванні роботів, у тому числі механічних комах, здатних літати, а також космічних кораблів. «Хто б міг подумати, що якась мала й непоказна муха може нас так багато чого навчити?» — написав розробник літальних апаратів Рафал Збіковскі.

Як ви вважаєте: дзижчальця-гіроскопи мухи — це результат еволюції чи задуму?