Молоді люди запитують

Хіба я не маю права на приватне життя?

Як би ти повівся в описаних нижче ситуаціях? Познач ✔ найбільш підхожий варіант.

1. Ти сидиш у своїй кімнаті, двері зачинені. І тут до кімнати без стуку вривається твій брат чи сестра.

◯ «Нічого страшного... Я теж так роблю».

◯ «Яке нахабство! А якби я був неодягнений?»

2. Ти розмовляєш з другом по телефону, а мама стоїть поряд і ловить кожне твоє слово.

◯ «Хай слухає... Я не маю що приховувати».

◯ «Який жах! Таке враження, що за мною шпигують».

3. Ти не встиг переступити поріг, як батьки починають засипати тебе запитаннями: «Де ти був? Що робив? Хто ще був з тобою?»

◯ «Нехай питають... Я і так їм все розповідаю».

◯ «Скільки можна! Чому батьки мені не довіряють?»

МАБУТЬ, ще кілька років тому тобі взагалі не хотілося приватності. Коли молодші брати і сестри вривалися в твою кімнату, ти не мав нічого проти. І, коли батьки про щось розпитували, ти відверто про все розповідав. Тоді твоє життя було наче відкрита книга. А тепер тобі іноді хочеться її закрити. «Я не маю бажання все про себе розказувати»,— зізнається 14-річний Микола *.

Чому тобі раптом захотілося приватності? Частково тому, що ти дорослішаєш. Наприклад, у підлітковому віці твоє тіло змінюється, і тепер тобі не все одно, в якому вигляді тебе бачать інші, навіть члени сім’ї.  Крім того, чим старшим ти стаєш, тим більше потребуєш обдумувати дещо на самоті. Це ознака того, що ти розвиваєш таку рису, як розважність. А Біблія заохочує молодих людей бути розважними (Приповістей 1:1, 4; Повторення Закону 32:29). Навіть Ісус шукав нагоди «побути наодинці», щоб над чимось поміркувати (Матвія 14:13).

А втім, ти й далі залишаєшся під владою батьків, і тому вони мають право знати, що відбувається в твоєму житті (Ефесян 6:1). Тож деколи нелегко поєднати їхнє право контролювати тебе і твоє бажання бути дорослим. Що ж тоді робити? Розгляньмо дві сфери життя, в яких нерідко виникають проблеми.

Коли хочеш побути на самоті

Існує багато причин, чому тобі треба побути на самоті. Можливо, ти збираєшся «трохи відпочити» (Марка 6:31). Або ж ти хочеш помолитися і, згідно з порадою Ісуса, яку він дав своїм учням, «входиш до своєї кімнати і, зачинивши за собою двері, молишся до Батька» (Матвія 6:6; Марка 1:35). Однак проблема в тому, що коли ти зачиняєш двері своєї кімнати (якщо вона в тебе є), то батьки навряд чи думають, що ти збираєшся помолитися. А брати і сестри можуть не розуміти твого бажання побути на самоті.

Що можна зробити. Не перетворюй свою кімнату на поле бою, натомість застосуй наведені нижче поради.

● Щоб уникнути незгод з братами і сестрами, встанови кілька розсудливих правил, завдяки яким ти зможеш мати трохи часу для себе. Якщо потрібно, звернись по допомогу до батьків.

● Щоб уникнути незгод з батьками, спробуй їх зрозуміти. «Іноді тато з мамою перевіряють мене,— говорить 16-річна Ребека.— І, правду кажучи, якби я мала дитину підліткового віку, я б теж її перевіряла, бо знаю, які спокуси підстерігають сучасну молодь». Чи можеш ти, подібно до Ребеки, зрозуміти, чому батьки хвилюються за тебе? (Приповістей 19:11).

● Дай чесні відповіді на такі запитання: «Чи є у моїх батьків підстави підозрювати, що я займаюсь чимось поганим за зачиненими дверима? Чи не роблю я зі свого життя надто великої таємниці, так що батькам  доводиться різними способами вивідувати будь-яку інформацію про мене?» Чим відвертішим ти будеш з батьками, тим менше підозр у них виникатиме *.

План дій. Запиши внизу, як би ти міг почати розмову з батьками і що ти хочеш з ними обговорити.

․․․․․

Коли знаходиш нових друзів

Немає нічого дивного в тому, що в підлітковому віці тобі хочеться дружити не тільки з членами своєї сім’ї. Також немає нічого дивного в тому, що твої батьки хочуть знати, хто твої друзі і чим ти з ними займаєшся. Це їхній безпосередній обов’язок. Але тобі може здаватись, що хвилювання батьків перетворюються на манію. Емі, якій 16 років, каже: «Коли я спілкуюсь по мобілці або через Інтернет, я не хочу, щоб батьки кожних десять хвилин заглядали мені через плече і питали, з ким я розмовляю».

Що можна зробити. Спробуй застосувати наведені нижче поради, щоб через друзів не віддалятися від батьків.

● Розкажи батькам, з ким ти дружиш, і познайом їх зі своїми друзями. Коли батьки нишпорять за тобою, у цьому мало приємного. Але що їм залишається робити, якщо ти нічого не розповідаєш про своїх друзів? Пам’ятай, батьки знають, наскільки важливо мудро вибирати друзів, адже ті можуть справляти на тебе сильний вплив (1 Коринфян 15:33). Чим більше батьки знатимуть про твоїх друзів, тим більше вони довірятимуть твоєму вибору.

● З повагою поговори з батьками. Не звинувачуй їх у тому, що вони втручаються не у свої справи. Ти міг би сказати: «У мене таке враження, ніби ви ловите й уважно вивчаєте кожне слово в моїх розмовах з друзями. Тому я не можу з ними вільно говорити». Ймовірно, батьки дадуть тобі більше свободи у спілкуванні з друзями (Приповістей 16:23).

● Скажи чесно: чи ти хочеш, щоб інші не втручались у твоє приватне життя, чи просто намагаєшся щось приховати? Бріттані, якій 22 роки, говорить: «Якщо ти живеш з батьками і вони хочуть все про тебе знати, то подумай: що тобі від них приховувати, коли ти не робиш нічого поганого? З іншого боку, якщо тобі треба щось приховати, то значить проблема не в батьках».

 План дій. Запиши внизу, як би ти міг почати розмову з батьками і що ти хочеш з ними обговорити.

․․․․․

Ще кілька порад

Можливо, ти хочеш більше приватності в інших сферах життя. Тоді обдумай, як цього досягти.

Крок 1. Визнач, чого ти хочеш.

В яких сферах життя, на твою думку, тобі потрібно більше приватності?

․․․․․

Крок 2. Спробуй зрозуміти батьків.

Як ти вважаєш, чому вони контролюють тебе?

․․․․․

Крок 3. Знайди рішення.

а) Подумай: можливо, ти сам, навіть нехотячи, спричинив те, що інші втручаються у твоє приватне життя. Запиши принаймні один свій вчинок, який міг призвести до цього.

․․․․․

б) Які зміни ти можеш зробити в залежності від того, що написав вище.

․․․․․

в) Що, на твою думку, могли б зробити батьки?

․․․․․

Крок 4. Обговори проблему.

У відповідний час поговори з батьками про те, що ти написав вище.

[Примітки]

ПОДУМАЙ

● Чому батьки мають право цікавитись твоїм життям?

● Як твоє вміння знаходити спільну мову з батьками допоможе тобі згодом спілкуватись з іншими дорослими?

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 19]

ЩО КАЖУТЬ ОДНОЛІТКИ

“Якщо підліток відвертий з батьками, то вони не будуть читати його електронну пошту і SMS-повідомлення, щоб дізнатись, що відбувається в житті їхньої дитини”

“Я б не розсердився на батьків, якби вони читали мою електронну пошту. Якщо роботодавець має право переглядати електронну пошту своїх працівників, то чому батьки не можуть читати пошту своїх дітей?”

“Батьки бояться, щоб з тобою не сталось чогось поганого, і тому деколи тобі здається, що вони втручаються у твоє приватне життя. На твій погляд, вони не мають на це права. Але, щиро кажучи, якби я мала дитину, то, напевно, робила б те саме”

[Ілюстрації]

Іден

Кевін

Елейне

[Рамка на сторінці 21]

ПОРАДИ БАТЬКАМ

● Ваш син зачинився у своїй кімнаті. Чи ви ввійдете без стуку?

● Ваша донька поспішала до школи і забула вдома телефон. Чи ви будете переглядати її SMS-повідомлення?

На ці запитання нелегко відповісти. З одного боку, ви маєте право знати, що відбувається в житті вашої дитини, і на вас лежить обов’язок оберігати її. З другого боку, ви не можете постійно слідкувати за дитиною всевидющим оком і контролювати кожен її крок. Як тоді не впасти в крайнощі?

По-перше, зрозумійте, що бажання підлітка мати приватне життя не завжди вказує на те, що він займається чимось поганим. Зазвичай це ознака того, що він дорослішає. Приватне життя дає можливість підліткам стати самостійними: вони вчаться вибирати собі друзів і, стикаючись з проблемами, намагаються доходити власним розумом до того, як їх вирішити (Римлян 12:1, 2). Крім того, приватне життя допомагає підліткам розвивати здатність мислити, а без цього вони не стануть зрілими людьми (1 Коринфян 13:11). Також приватність дає їм можливість поміркувати, щоб знайти відповіді на складні життєві питання (Приповістей 15:28).

По-друге, зрозумійте, що спроби в усьому контролювати життя підлітка можуть викликати у нього обурення і підштовхнути до бунту (Ефесян 6:4; Колосян 3:21). Чи це означає, що ви взагалі не повинні втручатись в життя своєї дитини? Ні, бо ви залишаєтесь батьками. Ваша мета — допомогти дитині розвивати навчене Біблією сумління (Повторення Закону 6:6, 7; Приповістей 22:6). У кінцевому підсумку мудре керівництво принесе кращі результати, ніж цілковитий контроль.

По-третє, поговоріть на цю тему зі своєю дитиною. Уважно вислухайте її. Чи можете ви в чомусь поступитись? (Филип’ян 4:5). Поясніть дитині, що ви дозволите їй мати більше приватності, якщо вона не зрадить вашої довіри. Попередьте підлітка про те, що́ ви зробите у разі його непослуху, і дотримуйтесь свого слова. Будьте впевнені: коли ви дозволяєте дитині мати приватне життя, то це не означає, що ви про неї не дбаєте.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Довіра — наче зарплата, її треба заробити