Покинуте дитя горили

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В КАМЕРУНІ

Маленька горила Пічо народилася в центральноафриканському лісі. Коли вона мала лише рік, мисливці вбили заради м’яса її маму та всіх інших горил з їхньої групи. Пічо не застрелили, бо з неї не було б багато м’яса, а вирішили продати як домашню тваринку. Але Пічо захворіла і стала безперестанку плакати.

ПІЧО лише одна з багатьох осиротілих приматів. Існує чимало причин загибелі лісових мешканців, зокрема незаконна торгівля м’ясом диких тварин. Ресторани та любителі дичини замовляють екзотичне м’ясо, тож професійні мисливці заради грошей день і ніч прочісують ліси. Посередники, розгорнувши вигідний, проте незаконний бізнес, перепродують м’ясо на місцевому чи міжнародному ринку.

Другою причиною зникнення приматів є неконтрольована вирубка лісів. Коли нищать ліс, тварини втрачають домівку, сховок і не мають де гніздуватись і чим харчуватися. Крім того, полювання та вирубка лісів взаємопов’язані. Внаслідок вирубки сполошені або бездомні тварини стають легкою здобиччю браконьєрів. Існують ще й інші причини зникнення приматів: швидкий приріст населення, зростання попиту на білкові продукти харчування, урбанізація та дедалі ефективніші методи полювання. Також загибель тварин спричиняють війни, внаслідок яких населення має легший доступ до вогнепальної зброї. Тому примати й інші види тварин опинилися на межі зникнення, а ліси поступово перетворюються на пустку. Все це породжує нові проблеми. Які саме? Представники тваринного світу, розносячи насіння рослин, відіграють важливу роль у житті та розмаїтті екосистем лісу. Отож зникнення фауни (тварин) може негативно позначитися на флорі (рослинах).

А втім, попри таку загрозу винищення тварин продовжується. У деяких частинах Західної Африки лише за 10 років популяція приматів зменшилась удесятеро. «Якщо і далі процвітатиме браконьєрство,— кажуть фахівці з Камеруну,— в дикій природі вже не залишиться горил» *.

Притулок для тварин

Щоб розв’язати цей клубок проблем і захистити зникаючі види, було організовано Природоохоронний центр Лімбе. Він розташований біля підніжжя гори Камерун у субсахарській частині Західної Африки. Відвідувачі Лімбе можуть побачити горил, шимпанзе, мандрил і ще 13 видів приматів, а також інших тварин. Останніми роками тут знайшли притулок майже 200 осиротілих і загублених тварин. Центр забезпечує їх житлом, їжею і необхідним лікуванням. У Лімбе теж ведеться просвітницька робота серед відвідувачів з Камеруну, сусідніх країн і з усього світу. Їм роз’яснюють, наскільки  важливо дбати про природу. За останній рік тут побувало понад 28 300 гостей.

Але повернімося до нашої Пічо. Що сталося з нею після загибелі матері? Небайдужі люди, почувши жалібний плач маленької горили, викупили її в мисливців і принесли до центру Лімбе. Тут Пічо відразу оглянули фахівці. Як виявилось, вона страждала не лише від емоційної травми, недоїдання та обезводнення, у неї був кашель, діарея і ураження шкіри. Саме через проблеми зі шкірою горилу назвали Пічо, що на місцевому діалекті означає «плямиста». На щастя, ветеринари вилікували Пічо, не вдаючись до хірургічної операції, яку теж можуть зробити в центрі.

Як і всіх новоприбулих тварин, Пічо 90 днів тримали в карантині. Потім її випустили на обгороджену ділянку лісу, де жили 11 горил. Персонал центру був приємно вражений тим, як гостинно зустріли Пічо  старші горили. Зазвичай горили радо приймають своїх, тому Пічо відразу стала частиною групи.

Між тваринами та їхніми доглядачами швидко розвивається прив’язаність. Відвідавши центр, розумієш, який обов’язок люди отримали від Бога, коли Він наказав першій парі піклуватися про землю і тварин (Буття 1:28).

Майбутнє сиріт

Головна мета центру — підготувати своїх підопічних до самостійного життя у природному середовищі. Щоправда, це нелегке завдання. Тваринам, які довший час перебували в центрі, важко вижити без сторонньої допомоги. Вони знову можуть потрапити у руки браконьєрів. Тому кілька африканських країн домовилися створити на своїх спільних кордонах заповідну територію та покращити догляд за існуючими заповідниками. Можливо, завдяки таким заходам осиротілі тварини виживатимуть у природному середовищі. Сподіваємося, що це врятує не лише приматів, але й живу природу цілого регіону.

Однак приматам й іншим тваринам далі загрожує людська пожадливість, бідність, швидкий приріст населення та вирубка лісів. Фелікс Ланкастер, голова Природоохоронного центру Лімбе, вважає, що «популяція багатьох представників тваринного світу стрімко зменшиться», якщо неналежно дбати про охорону природи. Він продовжує: «Чимало видів, яким ми тепер допомагаємо вижити, може взагалі зникнути».

Як було б гірко, коли б справдилися ці слова! Проте значно болісніше дивитись, як безліч людей страждає від недоїдання та різних хвороб, бачити дітей з опухлими від голоду животами і зі сльозами на очах. Тож проблеми Пічо — це лише один з прикладів жалюгідної ситуації в нинішньому світі, де панує нерівність і несправедливість.

Творцеві не байдуже, що відбувається на землі. Незабаром Він усуне всі причини, які призводять до жорстокості, страждань та зникнення видів. Тоді Бог відновить гармонію між усіма живими створіннями (Ісаї 11:6—9).

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінках 22, 23]

Пічо до і після лікування

[Ілюстрація на сторінці 23]

Червона мартишка

[Ілюстрація на сторінці 23]

Мандрил дбає про своє маля

[Ілюстрація на сторінці 24]

Вхід до Природоохоронного центру Лімбе

[Ілюстрація на сторінці 24]

Догляд за осиротілою горилою Больо

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

All photos pages 22 and 23: Limbe Wildlife Centre, Cameroon

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

Both photos: Limbe Wildlife Centre, Cameroon