Зігріті серед заметів

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ФІНЛЯНДІЇ

БЕЗ належного одягу і взуття людям було б нелегко, а то й неможливо пережити холодні зими Далекої Півночі. Однак суворий клімат, здається, зовсім не лякає силу-силенну місцевих тварин. Адже вони носять теплі одежини з пір’я чи хутра, а також використовують дивовижну здатність снігу зберігати тепло.

Сніг складається з кристалів льоду, які утворюються з водяної пари. Якщо розтопити шар снігу завтовшки десять сантиметрів, то залишиться всього один сантиметр води. Тож сніг здебільшого складається з повітря, яке ховається між кристалів. Завдяки такій геніальній будові сніг служить чудовим теплоізолятором, який до самої весни захищає від сильного холоду насіння і рослини. Сніговий покрив, наче величезне водосховище, тримає воду, аж поки не почне танути, напуваючи ґрунт і живлячи потоки.

Під сніговою ковдрою

Глибоко в заметах розкинулась ціла мережа тунелів, якими шмигає безліч маленьких пухнастих тваринок, вирішуючи свої щоденні справи. Вони переважно зайняті пошуком їжі. Тут можна зустріти лемінгів, полівок і землерийок — невеличких, головно нічних комахоїдних тварин, споріднених з кротами. А на поверхні сновигають миші, які невтомно шукають ягоди, горіхи, насіння чи молоді дерева з ніжною корою.

Як ці ссавці підтримують температуру свого тільця? Окрім теплої шубки, чимало з них споряджені власною «пічкою»: вони мають швидкий обмін речовин. Тож цим створінням потрібно багато «палива». Наприклад, землерийки щодня з’їдають таку кількість комах, личинок і лялечок, яка майже дорівнює вазі їхнього тіла. А мала бурозубка — найменша  серед землерийкових — у процентному відношенні з’їдає ще більше! Тому вона практично ціле своє життя проводить у пошуках їжі.

У свою чергу всіма цими маленькими ссавцями люблять поласувати хижаки, скажімо, сова, а також горностай і ласка. Ці два види куницевих, шукаючи їжу, спритно просуваються сніговими лабіринтами завдяки своєму видовженому тілу. Ласки полюють також на зайців, які більші за них.

Сови теж є вправними мисливцями. Приміром, велика сіра сова має такий гострий слух, що чує шурхіт полівки під снігом, якщо його шар не дуже товстий. Ця птаха навіть може стежити за її рухом. Натрапивши на свою здобич, сова пірнає у сніг, хапає нещасну жертву пазурами-лещатами і летить геть. Коли ж випадає надто багато снігу, хижаки нерідко гинуть від голоду. Натомість тварини, яких вони їдять, множаться у великій кількості.

Щоб не померти з голоду під час холодних зим, багато тварин накопичує жир протягом тепліших місяців. Проте навіть узимку завжди знайдеться щось поїсти. Скажімо, лосі скубають молоді гілки дерев, особливо вони полюбляють сосну. Білочки їдять поживне насіння, яке ховають у своїх «коморах», а зайці обгризають кору, галузки і паростки. Деяким птахам подобаються морожені ягоди і соснові пагінці.

На льоту у сніг

Чимало птахів використовують властивість снігу зберігати тепло, коли відпочивають удень або сплять уночі. Серед них рябчики, тетеруки і куріпки білі, а також ряд інших, менших птахів, як-от коноплянки, снігурі та горобці. Якщо сніг глибокий і м’який, деякі птахи на льоту пірнають у нього, подібно як морські птахи пірнають у воду. Це хитра тактика, бо  птах не залишає слідів, які можуть побачити або занюхати хижаки.

Опинившись у сніжній кучугурі, птахи прокопують горизонтальні коридори, які завдовжки можуть сягати одного метра. Фінською їх називають кієппі. За ніч вітер замітає усі сліди. І коли люди, прогулюючись, підходять надто близько до цього пташиного сховку, рипіння снігу сполохує птаха. Тоді в кількох кроках від вас сніг вибухає, і наляканий птах здіймається вгору, шалено б’ючи крилами. Така несподіванка забезпечить вам добрячу порцію адреналіну.

Зимовий гардероб

З приходом зими деякі полярні тварини змінюють своє літнє вбрання на зимове. Завдяки цьому вони можуть добре маскуватися, адже тоді їхнє хутро чи пір’я зливається зі снігом. Восени у Фінляндії песці, зайці-біляки і кілька видів куницевих одягаються в білі або майже білі грубі шубки.

Рябе літнє оперення куріпки білої також змінюється на сліпучо-біле. А її лапки, котрі в теплу пору вкриті ріденьким пір’ям, взимку густо заростають, перетворюючись на зручні снігоступи. Навіть коли тварини, на яких зазвичай полюють інші, тільки починають змінювати своє «вбрання», це служить для них захистом. Не до кінця біле хутро чи пір’я зливається з ландшафтом, який частково вкритий снігом.

Чи ви коли-небудь задумувались, чому птахи «босоніж» ходять по снігу чи льоду і при цьому не мерзнуть? Усе через те, що в їхні лапки «вбудовано» унікальний теплообмінник. Там вени і артерії розташовані поряд, тому гаряча кров, рухаючись від серця до ніг, зігріває холодну, яка піднімається вгору.

Усюди на нашій планеті — від засніжених полюсів до спекотних тропіків — вирує життя. Коли якійсь людині пощастить побачити тварин в їхньому природному середовищі і зробити вдалі знімки, інші висловлюють своє захоплення і схвалення. Наскільки ж більшої слави заслуговує Творець усіх земних див! В Об’явленні 4:11 сказано: «Єгово, Боже наш, достойний ти слави, честі й сили, бо ти все створив і з твоєї волі все існує та створене».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 18]

Холод їх не лякає

У Фінляндії Свідки Єгови пристосувалися до суворих зим і не припиняють своєї духовної діяльності. Дехто з них долає великі відстані, щоб відвідувати християнські зібрання. У сільських місцевостях це буває нелегко. Однак кількість присутніх на зібраннях там завжди висока. Крім того, Свідки Єгови постійно зайняті працею проповідування. Вони охоче виходять зі своїх затишних домівок, щоб звіщати про Боже Царство. Адже для них свідчити про Творця, Бога Єгову,— велика честь (Матвія 24:14).

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Буревісники в печері.

[Відомості про джерело]

By courtesy of John R. Peiniger

[Ілюстрація на сторінці 17]

Горностай.

[Відомості про джерело]

Mikko Pöllänen/Kuvaliiteri

[Ілюстрація на сторінці 17]

Лебеді.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Заєць.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Песець.