БІБЛІЮ не назвеш науковим посібником, однак у наукових питаннях їй можна цілком довіряти. І не лише тому, що Біблія містить точні наукові факти, вона ще й не містить вигадок.

У стародавні часи люди мали чимало хибних уявлень. Наприклад, багато хто вірив, що земля є пласкою і тримається на якихось опорах. Перш ніж науці стало відомо про поширення та профілактику захворювань, лікарі застосовували методи, які щонайменше були неефективні, а нерідко навіть призводили до смерті. Якщо ж говорити про Біблію, то в жодному з 1100 розділів ви не знайдете ненаукових поглядів чи подібних шкідливих методів.

Ще 3500 років тому в Біблії було записано, що земля висить «на нічому» (Йова 26:7). А у VIII столітті до н. е. Ісая говорив про «круг [або кулю] землі» (Ісаї 40:22). Отже, за словами Біблії, земля — кругла і висить у просторі без жодної видимої фізичної опори. Хіба такий опис не відповідає канонам сучасної науки?

Мойсеїв Закон, який міститься в перших п’яти книгах Біблії, був записаний близько 1500 року до н. е. У ньому давалися чіткі вказівки стосовно карантину хворих і того, що робити з тілами померлих та з нечистотами (Левит 13:1—5; Числа 19:1—13; Повторення Закону 23:14, 15).

З часом науковці, досліджуючи небо за допомогою потужних телескопів, дійшли висновку, що Всесвіт мав початок і з’явився раптово. Не всім ученим сподобалось таке пояснення, з огляду на його підтекст. Ось що зауважив один професор: «Якщо Усесвіт мав початок, то повинна існувати і першопричина. Бо як можна пояснити такий грандіозний наслідок без відповідної причини?» А втім, ще задовго до винайдення телескопів, у першому вірші Біблії чітко і просто говорилося: «На початку Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1).

Хоча Біблія дуже давня книга і торкається найрізноманітніших питань, у ній немає наукових неточностей. Хіба ж не варто принаймні дослідити цю книгу *?