Хто врятує тропічні ліси?

КОЖЕН, хто намагається вирішити проблеми тропічних лісів, спершу повинен усунути причини цих проблем. Які саме? Це не просто стрімкий зріст населення і не тільки дедалі більша потреба в харчах. Родючі землі нашої планети можуть забезпечити їжею набагато більшу кількість людей, ніж та, яка сьогодні живе на ній.

Варто зазначити, що уряди деяких країн навіть занепокоєні тим, що виробляється надто багато сільськогосподарської продукції і це спричиняє зниження цін на продовольчі товари. Тому фермерів заохочують перетворювати свої землі на кемпінги, поля для гри в гольф або парки дикої природи.

Чому ж тоді зникають тропічні ліси? Ми знайдемо відповідь на це запитання, якщо звернемо увагу на дещо глибші причини.

Справжні причини знищення лісів

Ще задовго до виникнення демографічного вибуху чимало держав грабували ліси задля здобуття впливу й багатства. Прикладом цього є Британська імперія, яка потребувала лісоматеріалу для будівництва кораблів, і тому знищила спочатку власні дубові гаї, а пізніше — тикові ліси Бірми і Таїланду. Ліси Індії вона перетворила на паливо для своїх ливарень чорних металів. Британські плантації каучукових дерев, кави та какао поглинули ліси інших країн.

Після Другої світової війни, з появою електропил та бульдозерів, ліси стали вирубувати у ще більших масштабах. Дедалі частіше на ліси дивилися лише як на джерело доходів.

Великі компанії почали скуповувати ділянки родючої землі і, використовуючи сучасну техніку, вирощувати сільськогосподарські культури. Внаслідок цього безліч людей, що раніше займалися сільським господарством, залишились без роботи. Тож дехто переїхав до міста, а інших заохотили переселитися у тропічні ліси, які деколи називали «землею без людей для людей без землі». Займатись сільським господарством на таких землях було важко, але переселенці усвідомлювали це надто пізно, коли величезні ділянки лісу були вже знищені.

Корумпованість відповідальних осіб — ще одна з причин винищення лісів. Оскільки дозвіл на проведення лісозаготівлі дорого коштує, нечесні урядовці за хабарі роздають короткострокові  дозволи підприємствам. А ті вчиняють у лісах справжній розбій, абсолютно не дбаючи про збереження навколишнього середовища.

Однак найбільшу загрозу для дикої природи становлять навіть не лісорозробки, а перетворення лісових масивів на сільськогосподарські угіддя. Якщо земля родюча, інколи такі зміни можуть бути виправдані. Але нерідко корумповані та некомпетентні службовці бездумно дають дозвіл на вирубку лісів, ґрунти яких непридатні для ведення фермерського господарства.

Великих збитків лісам завдають також нелегальні лісоруби, що потай навіть у національних парках вирубують цінні породи дерев. Іноді вони розпилюють деревину на дошки просто в лісі, а це карається законом, оскільки марнується багато деревини та захаращується ліс. Місцеві жителі за певну плату готові винести лісоматеріал на власних плечах або ж вивезти велосипедами. Потім, коли вже стемніє, вантажівки везуть його потайними гірськими дорогами, щоб уникнути контрольних пунктів.

Отже, знищення лісу і його дикої природи не завжди є результатом перенаселення. Швидше це наслідок пожадливої комерції, злочинності, поганого керівництва та корумпованості уряду. З огляду на це постає питання: чи вдасться зберегти чудове розмаїття тропічних лісів?

Яке майбутнє вологих лісів?

У книжці «Вирубка лісів та збереження дикої природи тропіків» (англ.) зазначено: «Лише невелика частина тропічних лісів нашої планети — в надійних руках». І додається: «На сьогодні тільки в деяких лісах раціонально використовують природні ресурси». Хоча й можна розумно використовувати ліси, проте сьогодні, на жаль, вони й далі швидко зникають.

У цій невтішній тенденції є виняток. Це Болівія, де раціонально використовуються 25 відсотків лісів. Однак по цілому світі таких лісів надзвичайно мало — тільки один відсоток. Більшість тропічних лісів немилосердно вирубують. Рушійна сила такого знищення — егоїзм та пожадливість. З огляду на це, чи існують підстави сподіватися, що торговці або політики зупинять цю тенденцію і почнуть захищати нашу безцінну спадщину — ліси та їхню дику природу?

У книжці «Ліси надії» (англ.) сказано, як можна врятувати ліси. Для цього слід «розробити прийнятний для всіх людей спосіб життя, що не призводив би до спустошення нашої планети, і жити відповідно до нього». Таке завдання варте уваги. Але чи реалістичне воно?

Яким був намір Творця щодо його створінь — землі та її мешканців? Першій людській парі він наказав: «Наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Буття 1:28). Цими словами Бог дав право людям користати з багатств нашої планети. Але право ‘панувати’ не дає права знищувати.

Тож постає питання: чи зможе людство обрати спосіб життя, що «не призводив би до спустошення нашої планети»? Аби досягти цієї мети, люди повинні любити один одного та берегти Боже твориво. А в нашому світі любов — рідкісне явище. До того ж важко повірити, що світові провідники змінять своє життя та будуть заохочувати до цього інших.

Проте Боже Слово передрікає, що прийде час, коли землю населятимуть ті, хто любить ближніх та свого Творця. Біблія говорить про таких людей: «Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!» (Ісаї 11:9; Псалом 37:29; Матвія 5:5). Зауважте, що вони «не вчинять лихого та шкоди не зроблять», бо знають і люблять Єгову, свого Величного Творця. Такі люди, безсумнівно, не будуть нищити землю.

І це не просто мрія, оскільки вже зараз Єгова збирає та навчає щирих осіб. За допомогою вивчення Божого Слова мільйони людей по цілому світі дізналися про спосіб життя, основою якого є саможертовна любов до інших (Івана 13:34; 1 Івана 4:21). Цей часопис разом із супровідним журналом «Вартова башта» друкується з метою допомогти людям більше довідатися про такий шлях життя і про те, як ним іти. Ми заохочуємо вас продовжувати навчатися про це. Ціннішого знання просто не існує.

[Ілюстрації на сторінці 10]

Люди не будуть нищити землю, а доглядатимуть її.