Від наших читачів
Від наших читачів
Молоді люди запитують Дякую за статтю «Молоді люди запитують... Чому батьки мене не люблять?» (22 вересня 2002 року). Мені 16 років. Востаннє я бачила свого батька, коли мала 4 роки. У статті описано саме те, що я відчуваю. Ви праві, біль відкинутої батьком або матір’ю дитини ні з чим не порівняти. Вдячна вам за цю своєчасну духовну поживу.
Дж. Дж., США
Після 13 років нарізного проживання мої батьки вирішили розлучитись. Я вважала, що вже давно змирилася з цією трагедією, тому не розуміла, чому так страждаю. Усвідомлення причини свого глибокого смутку допомагає мені бути більш конкретною у молитвах і навіть покласти свій тягар на Єгову.
М. Д., Італія
Батько залишив нас, коли мені було шість років. Відтоді ми не мали з ним майже жодного контакту. Роками я боролася з почуттям вини. Тому мені завжди було важко розповідати іншим про те, що мене турбувало. Оповіді молодих людей, наведені у статті, дуже зворушили мене та допомогли зрозуміти, що не лише я маю такі почуття. Будь ласка, пам’ятайте, що ми отримуємо велику користь з таких статей і надзвичайно вдячні за них!
Е. Г., Англія
Мені 16 років. Нещодавно батько покинув нас з мамою. Це завдало великого болю мені, моєму молодшому братику та старшій сестрі. Ваша стаття просто чудова. Почавши її читати, я розплакалась. У ній описано всі мої почуття. Слова підібрано з такою ніжністю і любов’ю. Чим далі я читала, тим глибше вона проникала в моє серце. Багато разів я запитувала себе, чи справді негідна батькової любові? Саме тому стаття надзвичайно потішила мене. Настільки ж приємно усвідомлювати, що навіть коли рідний батько не любить мене, то Єгова завжди любитиме. Можна не хвилюватись, що Він раптом відвернеться від мене.
О. М., США
Наш батько був алкоголіком, і мама від цього дуже страждала. Тому на нас, дітей, ніхто не звертав особливої уваги. Мені здавалось, що я нікчема і ліпше було б взагалі померти. У своїх молитвах я просила допомоги. Тож коли отримала журнал з цією статтею, то щиро дякувала Богові. Особливо мене потішила думка, що, застосовуючи у житті біблійні принципи, можна знайти щастя за будь-яких обставин. Я зрозуміла, що теж можу бути щасливою!
А. І., Японія
Ваніль Мене трохи занепокоїла стаття «Ваніль. Приправа з довгою історією» (22 вересня 2002 року). Колись давно я читала статтю про токсичну ваніль з Мексики. Чимало людей купують ваніль і не знають, що вона може бути отруйною.
П. Д., США
«Пробудись!» відповідає: У Мексиці, а також в інших країнах до ванілі деколи додають екстракт бобових, який містить багато кумарину. Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (США) заборонило використання цієї сполуки через її токсичність. Оскільки наявність кумарину неможливо визначити лише на вигляд чи запах, споживачам радиться не купувати ваніль у сумнівних місцях. Крім того, чистий ванільний екстракт дорогий, бо на його виробництво витрачається чимало коштів. Тому якщо ціна підозріло низька, то слід добре подумати, чи варто робити таку «вигідну покупку».