Чи варто непокоїтись, коли підлітки недосипають?

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З КАНАДИ

ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМ канадської газети «Ґлоб енд мейл», недосипання веде до погіршення розумових здібностей та пам’яті й особливо небезпечне для школярів підліткового віку. Крім того, в газеті говорилось, що «брак сну є однією з причин поганої поведінки, дратівливості та гіперактивності у дітей і підлітків». Ознайомившись із режимом сну близько 2200 старшокласників, дослідники виявили, що коло 47 відсотків спали щоночі менше восьми рекомендованих годин.

Хоча дуже часто молодь недосипає з власної вини, але в газеті зазначалося, що «дехто також може страждати від невиявлених розладів. (...) Близько 4 відсотків дітей віком 4—18 років мучиться через апное під час сну». Уві сні дихальні шляхи частково або повністю перекриваються, перешкоджаючи вільному проходженню кисню. Тому мозок не повністю відпочиває і діти прокидаються стомлені й дратівливі.

Ознаками цього розладу може бути хропіння або сопіння уві сні, частий головний біль вранці, проблеми з пам’яттю та з концентрацією уваги, а також постійна надзвичайно сильна сонливість удень. Батькам радиться час від часу прислухатись до дихання дітей, коли ті сплять. Педіатр Роберт Бруієт, фахівець з питань сну, який працює в Монреальській дитячій лікарні, каже, що діти з апное можуть взагалі перестати дихати уві сні, хоча їхні груди далі рухатимуться. «Через брак повітря, дитина частково або повністю прокинеться, зробить кілька вдихів і відразу ж порине в сон». І це може повторюватися щоночі сотні разів, внаслідок чого зранку дитина почуватиметься втомленою.

Американське товариство з розладів сну радить спати у прохолодній темній кімнаті, вимкнувши все, що могло б заважати: телевізор, комп’ютер тощо. Аби добре висипатися, діти і підлітки також повинні йти спати та прокидатися в один і той самий час. Дехто при апное користується спеціальним апаратом, який підтримує сталий тиск у дихальних шляхах (щоб вони не перекривалися уві сні), легко нагнітаючи повітря через ніздрі й рот. Один педіатр зазначив: «Сон має більше значення, ніж те, що ми їмо, і важливіший за заняття фізкультурою. Бо від нього залежить рівень гормонів, наш емоційний стан та стан імунної системи».