Унікальний заповідник Середземномор’я

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З ІСПАНІЇ

 КРАЇНИ Середземномор’я упродовж тисячоліть вирубували свої ліси, виснажували пасовища і з таким завзяттям полювали на диких тварин, що деякі з них опинились на межі зникнення. На сьогодні у цьому регіоні залишилося дуже мало недоторканих природних ландшафтів. Проте в одній частині Іспанії обставини посприяли тому, що невелика територія збереглася майже незайманою. Її називають Монфраґве, що означає «Неприступна гора».

Хоча Монфраґве — це досить віддалений куточок Іспанії, цього було б недостатньо, щоб захистити його природне середовище. На щастя, місцеві фермери використовували особливий метод тваринництва. Він допоміг зберегти те, що залишилося від великих лісових масивів, які колись вкривали середземноморські пагорби. Ці ліси отримали назву дее́са, тобто «лісове пасовище».

Екологічне тваринництво

Багато століть тому фермери Екстремадури (область Іспанії, де розташовується Монфраґве) зауважили, що вічнозелений дуб у довколишньому лісі може давати худобі необхідні харчі і затінок *. Тому, роблячи місце для пасовища, вони не вирубували всі дерева, а залишали значну кількість, щоб у такому лісі було достатньо простору для випасу худоби. Фермери також підрізували дерева, аби краще розросталося віття. Тінь цих величавих дубів захищала трав’янисті ґрунти пасовищ, а щедрий врожай жолудів служив поживою для великої рогатої худоби та свиней. Оскільки дее́са зберегла значну частину первісного лісу, багато видів птахів та тварин регіону продовжують існувати дотепер.

Через дее́са протікають річки Тахо і Тьєтар, які утворюють на своєму шляху каньйони. Біля підніжжя гори Монфраґве вони зливаються в одне русло. У 1979 році довколишню пагористу місцевість, що найкраще зберегла первісні ліси Середземномор’я, було зрештою перетворено на заповідник. Це зробили тому, що Монфраґве сьогодні вважається одним із найкращих сховків екосистеми Середземномор’я.

Птахи Біблії

Хоча територія заповідника невелика, там знаходять притулок генета, благородний олень, дикий кабан та рідкісний іспанський оцелот — один із ссавців Європи, якому загрожує вимирання.  Оскільки більшість тварин ведуть нічний спосіб життя, то вдень відвідувачам швидше вдасться побачити величавих птахів-хижаків, котрих тут дуже багато. Чимало цих птахів мешкали також у землях, про які пише Біблія.

У середині XIX століття природознавець Г. Б. Трістам помітив, що майже у всіх місцевостях Палестини, які він відвідав, над головою кружляли білоголові сипи. Те саме можна сказати й про Монфраґве. Тут, на стрімких скелях, котрі здіймаються над річками Тахо і Тьєтар, гніздяться 400 пар цього виду грифів. Під вечір десятки їх кружляють над своїми колоніями гнізд, закриваючи небо велетенськими силуетами *.

Білі лелеки, які будують гнізда на старих будівлях у різних частинах Європи, поширені також у Монфраґве, де свої оселі влаштовують на верховіттях дубів (Псалом 104:17). Окрім лелек, у теплих повітряних потоках літають могильники і беркути, що поважно ширяють високо в небі, ‘далеко вдивляючись’ у пошуках здобичі (Йова 39:27—29).

Беркутів та могильників перевершують кількістю та спритністю руді шуліки, чисельність яких особливо зростає протягом літніх місяців. Уздовж річок парку також постійно патрулюють гострозорі чорні шуліки, вичікуючи зручного моменту, щоб вихопити з води рибину (Йова 28:7).

Інші птахи-хижаки, такі, як пугачі й сипухи, вилітають уночі. Пугач влаштовує своє гніздо на віддалених скелях Монфраґве, які нагадують запустілі руїни стародавнього Вавилона, що, за словами пророка Ісаї, став домівкою для цієї птахи (Ісаї 13:21).

Зберегти і відновити сховок

Польові квіти, особливо впродовж весняного періоду, додають заповіднику барвистості. Майже всі пагорби, на яких немає дерев, вкриті ніжним білим цвітом ладанника і пучками пурпурної лаванди. З наближенням літа килим пасовищ повсюди спалахує яскравими барвами червоного маку.

Сьогодні основна мета адміністрації заповідника — зберегти його природне середовище. Працівники насаджують місцеві види дерев, щоб витіснити завезені сюди сосну та евкаліпт, які шкодять тутешнім рослинам і тваринам. Аби захистити довколишні дее́сас, підтримується співпраця з фермерами. Їх заохочується засаджувати дубами місця, де потрібні дерева. Хочеться сподіватись, що всі ці заходи матимуть успіх і унікальний заповідник Середземномор’я буде збережено.

[Примітки]

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Зліва направо: худоба, що пасеться на лісових пасовищах, генета і благородний олень.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чорний гриф.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Пугач звичайний.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Беркут.

[Відомості про джерело]

Фото: Cortesía de GREFA