Коли вода стає червоною

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА З ФІЛІППІН

Світає. Рибалки своїм звичаєм направляються до морського узбережжя, щоб приготувати човни та сіті для праці. Вони, як завжди, сподіваються доброго улову. Раптом перед їхніми все ще сонними очима повстає жахлива картина. Прибережні води переповнені мертвою рибою. Що ж призвело до цієї масової загибелі? «ЧЕРВОНИЙ ПРИПЛИВ»!

«ЧЕРВОНІ ПРИПЛИВИ» — це явище, яке спостерігається в багатьох районах земної кулі. Вони виникають як коло атлантичного, так і коло тихоокеанського узбережжя США й Канади. Трапляються також у водах Австралії, Брунею, Північно-Західної Європи, Малайзії, Папуа — Нової Гвінеї, Філіппін, Японії тощо. Хоча й про це явище знає не так багато людей, але воно не нове.

На Філіппінах «червоний приплив» вперше побачили 1908 року в провінції Батаан. А в 1983-му такий приплив отруїв рибу й молюски у морі Самар та в затоках Макейда і Білярейал. Відтоді це явище спостерігали у багатьох інших узбережних зонах. Зенайда Абусо, член Спеціальної державної комісії Філіппін, яка займається проблемою «червоних припливів», сказала кореспонденту журналу «Пробудись!», що «проблема не вичерпується загибеллю риби. Бюро рибного промислу та водяних ресурсів Філіппін зареєструвало 1926 випадків паралітичного отруєння молюсками, причиною якого були «червоні припливи» *. Але що ж то за смертоносний феномен?

Що це таке?

Під висловом «червоний приплив» розуміють зміну кольору води, що іноді виникає у деяких районах морів та океанів. Хоча часто вода набуває червоного кольору, вона може також бути різних відтінків коричневого чи жовтого. Згідно з «Уорлд бук енсайклопідією», «площа цих кольорових плям — від кількох квадратних метрів до двох-трьох тисяч квадратних кілометрів».

Що викликає зміну кольору? Зазвичай причиною «червоних припливів» є деякі види мікроскопічних одноклітинних морських водоростей або найпростіші, які називаються перидинієвими водоростями. Ці крихітні організми мають ниткоподібні вирости — джгутики, завдяки яким рухаються у воді. Існує коло 2000 різновидів перидинієвих водоростей, і 30 з них виділяють отруйні речовини. Ці мікроорганізми здебільшого розвиваються у теплих водах з високою соленістю.

«Червоний приплив» виникає внаслідок раптового, вибухоподібного розмноження мікроскопічних перидинієвих водоростей. Їхня концентрація може збільшитися до 50 000 000 особин у літрі води! Хоча вчені не цілком розуміють, чому це стається, але  відомо, що ці мікроорганізми блискавично розмножуються, коли співпадає кілька особливих факторів. До них належать аномальні погодні умови, оптимальна температура, надмір поживних речовин у воді, багато сонця та сприятливі течії. Заливні дощі іноді вимивають мінеральні та інші поживні речовини з ґрунту в прибережні води. Там ці речовини можуть викликати бурхливий розвиток перидинієвих водоростей. І до чого це призводить? До «червоних припливів»!

На жаль, здається, люди часто сприяють загостренню цієї проблеми. Внаслідок того, що у воду скидають велику кількість промислових та побутових відходів, нагромаджується надлишок певних поживних речовин. А це може викликати надмірне розмноження перидинієвих водоростей. Коли таке трапляється, за короткий час сильно знижується вміст кисню у воді, через що масово гине риба.

«Червоні припливи» виникають у теплих морях та тихих прибережних водах переважно під кінець теплих місяців і на початку дощового сезону. А тривають вони від декількох годин до кількох місяців, залежно від умов у даному районі.

Жертви

Більшість «червоних припливів» не завдають жодної шкоди, але деякі з них закінчуються досить трагічно. Певні види перидинієвих водоростей виділяють у воду отруйні речовини, що паралізують і вбивають рибу й інші морські істоти. Іноді «червоні припливи» спричиняють масову загибель риби, устриць, кальмарів, мідій та інших двостулкових молюсків, креветок і крабів, які живляться цими водоростями. Коли виникає згубний «червоний приплив», морські води на багато кілометрів вздовж берегової лінії переповнюються мертвою рибою.

Люди теж зазнають великої шкоди від цього природного феномена. У тих районах, де рибальство — основне джерело прибутку, «червоні припливи» відбирають у рибалок улов — їхній засіб для існування. Однак ще гіршим є те, що через це явище також гинуть люди.

Отрута «червоних припливів»

Один із видів токсинів, котрі виділяються деякими перидинієвими водоростями, називають сакситоксин. Це розчинна у воді сіль, яка вражає нервову систему людини. Тому її зараховують до нейротоксинів. Як говориться в «Новій британській енциклопедії», «токсини, що виділяються у воду, подразнюють дихальну систему людини». А оскільки під час «червоних припливів»  ці токсини з бризками потрапляють у повітря, пляжі просто закривають.

Чи ви любите їсти молюски та інші морські делікатеси? Через «червоні припливи» молюски, що живляться перидинієвими водоростями, можуть стати отруйними. У журналі «Інфомаппер» зазначається, що «найбільш небезпечні двостулкові молюски, такі, як устриці та мідії, оскільки вони, виловлюючи корм, фільтрують воду і тому вбирають більше токсинів, ніж риби». Однак «риба, кальмари, креветки та краби... залишаються придатними для споживання». Чому? Токсини збираються в їхніх кишках, які зазвичай перед приготуванням їжі викидають.

Все ж з рибою та іншими продуктами моря — особливо молюсками, привезеними з районів, де трапляються «червоні припливи», потрібно бути обережним. Ці припливи можуть викликати параліч, спричинений отруєнням молюсками (PSP). Симптоми з’являються через 30 хвилин після того, як токсини потрапили у шлунок людини. Перелік деяких із цих симптомів подається у супровідній рамці. Якщо не надати вчасно відповідну допомогу, PSP може призвести до паралічу дихальної системи й закінчитися смертю.

У даний час антидоту проти отрути «червоних припливів» все ще не знайдено. Проте деякі процедури першої допомоги виявилися досить ефективними. Отруту можна усунути з шлунка, викликавши у хворого блювання. З цією ціллю також використовують промивання шлунка за допомогою зонда. У деяких випадках необхідно провести штучне дихання. А дехто з мешканців Філіппін вважає, що жертва швидше одужає, якщо дати їй кокосове молоко з коричневим цукром.

Вирішення проблеми

На сьогодні людина зазвичай не в стані справитися з «червоними припливами». Але багато вважає, що цю проблему можна зменшити, якщо скоротити використання мінеральних добрив і пестицидів. Тоді вони не вимиватимуться з ґрунту в моря та океани. Допомогла б також заборона скидати у водні басейни промислові й побутові відходи. Ще одне розв’язання — звільнити узбережжя від усього, що могло б стати джерелом поживних речовин для перидинієвих водоростей і викликати їхнє бурхливе розмноження.

Тим часом деякі країни намагаються контролювати ситуацію. На Філіппінах, наприклад, державна установа регулярно перевіряє придатність молюсків для експорту та продажу на внутрішньому ринку. Але лише Творець може цілковито усунути шкідливі наслідки «червоних припливів».

[Примітка]

[Рамка на сторінці 24]

Симптоми отруєння токсинами «червоного припливу»

1. Свербіння губ, ясен та язика.

2. Оніміння та свербіж обличчя, які поширюються на інші частини тіла.

3. Головний біль і запаморочення.

4. Сильна спрага й інтенсивне слиновиділення.

5. Нудота, блювання та пронос.

6. Задишка та порушення мови й ковтання.

7. Біль у суглобах і запаморочення.

8. Прискорений пульс.

9. М’язова слабкість і порушення координації рухів.

10. Параліч цілого тіла.

[Ілюстрації на сторінках 24, 25]

Організми, що викликають «червоні припливи».

Pyrodinium bahamense.

Gymnodinium catenatum.

Gambierdiscus.

[Відомості про джерела]

Courtesy of Dr. Rhodora V. Azanza, University of the Philippines

Courtesy of Dr. Haruyoshi Takayama

ASEAN-Canada Cooperative Programme on Marine Science

[Ілюстрація на сторінці 25]

Наслідки «червоного припливу».

[Відомості про джерело]

Grant Pitcher/Courtesy WHOI

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

Peter J. S. Franks, Scripps Institution of Oceanography

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]

Scripps Institution of Oceanography