Спостерігаємо світ

Сміття у морі

Щоб скляна пляшка, викинута в море, розклалася й зникла, потрібно тисячу років. Розклад паперових серветок триває три місяці, а сірників — шість. Недокурки забруднюють море від одного до п’яти років, поліетиленові кульки́ —від 10 до 20, вироби з нейлону — від 30 до 40, консервні банки — 500 років і полістирол — 1000 років. Ці цифри є лише частиною інформації, поданої Італійським товариством охорони довкілля «Леґамбієнте», щоб заохотити відпочивальників думати на пляжі про екологію. «Чи такі нагадування недоречні?» — запитується в газеті «Кор’єре делла сера». Відповідь звучить: «Шістсот п’ять тонн сміття, яке зібрали з 1990 року на італійських узбережжях добровольці товариства «Чисті пляжі», свідчать, що ні».

Діти й окультизм

За повідомленням лондонської газети «Індепендент», спілка вчителів заявляє, що «сатанинський і окультний матеріал, поміщений в Інтернеті, загрожує добробуту дітей». Опитування, проведене у Великобританії Товариством вчителів та викладачів (ТВВ), виявило, що більше половини дітей віком від 11 до 16 років «цікавиться окультизмом та надприродними явищами», майже чверть з них «дуже цікавиться», а кожна шоста дитина каже, що її «огортає страх», коли розглядає щось окультне. Пітер Сміт, генеральний секретар ТВВ, застерігає: «Діти можуть вільно відвідати будь-який із сотень веб-сайтів, присвячених чаклунству, заклинанням та способам кровопускання, і ніхто з дорослих не контролює, що вони читають. (...) Це відображає надзвичайно тривожну тенденцію серед молоді. Батьки та вчителі повинні розповісти дітям про небезпеку окультизму ще перед тим, як вони погрузнуть у ньому».

Гарячу їжу — хутчій у холодильник

За словами Бессі Беррі, менеджера U. S. Department of Agriculture Meat and Poultry Hotline, не слід чекати, поки гаряча їжа вистигне, і лише тоді ставити її у холодильник. Стосується це «навіть їжі, щойно вийнятої з духовки чи знятої з плити», якщо її не збираються відразу їсти. Як пояснювалося у «Бюлетені Тафтського університету здоров’я і харчування», «чим швидше поставити варену їжу в холодильник, тим швидше будь-які бактерії, що можуть у ній міститися, припинять розмножуватись». Але чи це не зашкодить холодильнику, не перенавантажить його мотор? Пані Беррі каже, що ні. У сучасні холодильники можна ставити також гарячу їжу. Думка, що через це вони зіпсуються, мабуть, походить з часів, коли використовували ящики з льодом і тепло могло розтопити лід. Однак слід пам’ятати такі два пункти: якщо хочете поставити у холодильник щось велике, наприклад цілу курку чи каструлю супу, розділіть їжу на менші порції у плиткіші посудини, бо інакше вона не охолоне всередині достатньо швидко і бактерії далі розмножуватимуться. Також не ставте гарячу їжу впритул з іншою, залиште вільне місце, аби повітря могло легко циркулювати й швидко охолодити її.

Комп’ютерний голос з емоціями

Бажаючи зробити звучання комп’ютерного голосу приємнішим, науковці пробують додати до нього емоції. Згідно з німецькою газетою «Гісенер альґемайне», група дослідників Берлінського політехнічного університету проаналізувала, як змінюється голос у різних емоційних станах. Актори читали речення нейтрального змісту, передаючи різний настрій: гнів, смуток, нудьгу, радість, страх та відразу. Пізніше речення склад за складом піддавали аналізу, щоб визначити висоту тону, швидкість, основну частоту, силу звуку та чіткість вимови. Висновки були такі: внаслідок радості та гніву збільшується швидкість мови та сила голосу. Склади чітко наголошені, і вимова залишається доброю. Що ж до нудьги, страху й смутку, то через них мова стає більш повільною та нерозбірливою, змінюється також висота тону. Через страх тон голосу може підвищитися майже на цілу октаву. А в смутку голосові зв’язки вібрують м’яко й голос стає хриплим і низьким. Ці властивості було надано штучному голосу, аби перевірити, чи слухачі зможуть «розпізнати  відповідний емоційний стан». Новинка особливо зацікавила тих, хто займається синтезуванням та автоматичним розпізнаванням мови.

500 років спустошення

Від початку колонізації, тобто приблизно за 500 років, Бразилія втратила 37 відсотків трьох своїх основних екосистем. Це нещодавно виявив Світовий фонд природи (СФП). У газеті «Естаду ді Сан-Паулу» зазначається: «Знищено 93 відсотки лісів, що вкривають узбережжя Атлантичного океану, 50 відсотків савани й 15 відсотків Амазонської низовини». Виконавчий директор СФП Бразилії Ґаро Бетменіен каже: «Коли сюди приїхали португальці, то застали буйні ліси, а води було стільки, скільки вони ще ніколи не бачили. Тому народилося повір’я, ніби все, що тут посадити, чудово росте, тож не потрібно застосовувати жодних європейських сільськогосподарських методів». З цього й почалося винищення бразильських лісів на узбережжі Атлантичного океану.

Екологічний транспорт майбутнього

«Технологія паливного елемента, яка обіцяє зробити революцію у світі машинобудування, уже на шляху до ринку»,— повідомляється в газеті «Острейліан». Особливо практична ця технологія для міських автобусів, оскільки рівень шуму від них значно нижчий і повітря не забруднюється вихлопними газами. Запасу пального в цих автобусах вистачатиме на 300 кілометрів, їздитимуть вони із найбільшою швидкістю 80 кілометрів за годину і перевозитимуть до 70 пасажирів. Європейські транспортні компанії зможуть придбати автобуси за початковою ціною понад мільйон доларів, і їхня експлуатація почнеться ще до кінця 2002 року. Паливні елементи можна також використовувати в автомобілях майбутнього, але сьогодні до їхнього випуску ще не приступили. «Для того щоб паливні елементи стали серйозними конкурентами моторів внутрішнього згорання, мусимо зменшити ціну, об’єм і вагу цих систем»,— каже професор Фердінанд Пеник.

«Марки честолюбства»

«У Канаді з’явилися поштові марки честолюбства — останній витвір егоцентричного віку»,— повідомляється в газеті «Нью-Йорк таймс». Тепер кожен може отримати поштові марки «з фотографією власного новонародженого немовляти, випускника, щасливого подружжя або вірного пса». Потрібно лише вислати заповнений бланк з фотографією та оплатою, і у відповідь надішлють аркуш із 25 надрукованими позолоченими рамочками зі словом «Канада» та ціною, а також другий аркуш із репродукціями фотографії, які можна буде вмістити у позолочені рамки. Але такі поштові марки більше як вдвічі дорожчі, ніж звичайні. Крім того, можна придбати наклейки з привітаннями, котрі «дадуть можливість позначати свою кореспонденцію відповідно до настрою або характеру інформації», сказала Мішлін Монтрой, яка завідує продукуванням марок для канадської пошти. Не бажаючи залишитися у хвості, Австралія, Великобританія, Сінгапур та Швейцарія також запропонували свої версії марок честолюбства. Такі нескінченні новинки можуть створити проблеми для філателістів.

Хвороби грізніші за стихійні лиха

У повідомленні Червоного Хреста говориться, що, хоча стихійні лиха, як-от повені чи землетруси, набувають значнішого розголосу, але насправді набагато більше жниво жертв збирають інфекційні хвороби. Щодо цього у газеті «Нью-Йорк таймс» зазначалося: «Минулого року від СНІДу, туберкульозу та малярії померло у 160 разів більше осіб, ніж загинуло від землетрусу в Туреччині, циклонів в Індії та повені у Венесуелі... За підрахунками, лише від цих трьох інфекційних захворювань з 1945 року померло 150 мільйонів людей, а у війнах протягом того ж періоду — 23 мільйони». Пітер Вокер, автор цього повідомлення, каже, що головна причина проблеми — погана система охорони здоров’я. «Майже в кожній країні існує видимість медичної системи, але чим далі від міста, тим гірше виглядають справи із охороною здоров’я»,— сказав він. Затрачаючи на медичне обслуговування лише п’ять доларів на особу, минулого року можна було запобігти смерті 13 мільйонів чоловік. На закінчення у статті говорилося: «Затративши гроші на зміну способу життя, можна врятувати більшу кількість людей, ніж коли видати ці кошти на побудову дорогих приміщень, наприклад лікарень, та купівлю найновішого обладнання».