Сучасні печерні люди
Сучасні печерні люди
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ЛЕСОТО
ПЕЧЕРНІ ЛЮДИ у наш час? Ми зустрілися з деякими з них у Лесото, гористому королівстві Південної Африки. Їхнє село Га Коме розташоване приблизно за 60 кілометрів від Масеру, столиці Лесото, на передгір’ї чарівних гір Малуті. Літом ці гірські схили часто вкриті яскраво-червоними квітами Kniphofia caulenses, які чудово вирізняються на тлі тутешньої буйно-зеленої рослинності.
Тут декілька родин ведуть стародавній спосіб життя. Вони будують собі доми всередині печер на схилах гір. Товстий фасад складається з дерев’яних брусків та іншого матеріалу, як-от очерету. Стіни утеплюють сумішшю землі й коров’ячого посліду. Такий ізоляційний матеріал слугує деякою охороною від холодних зим Лесото, коли температура може падати нижче нуля. Всередині печери на підлозі зроблено заглибину, яку називають іфо, що означає «камін»; її також використовують для обігрівання.
Сама кам’яна печера служить дахом, задньою стіною й часто боковими стінами. Її також щороку обкладають сумішшю землі й коров’ячого посліду. Це додає каменю кольору й робить його більш гладким. Усередині оселю прикрашають воловими шкірами, які теж використовують як матраци.
Для відвідувача з Заходу традиційний спосіб життя таких людей здаватиметься вкрай незвичним. Загальнопоширеним одягом є яскраві полотнища й конусоподібні капелюхи з трави. Часто видно хлопчиків–пастухів, які босоніж ведуть стадо. Чоловіків у селі можна побачити за роботою на кукурудзяних полях або, коли вони з запалом спілкуються між собою.
Іноді з’являються ознаки сучасної техніки. Часом над головою пролітає маленький літак, а автомобіль з приводом на чотири колеса доставляє відвідувачів до печер, розважаючи таким чином молодих і старих селян. Готують тут переважно просто неба у чорних залізних горщиках на трьох ніжках на відкритому вогні. Через брак дров, як паливо використовують висушений коров’ячий послід, очерет і гілки з дерев. У цих печерних оселях можна побачити звичайні домашні знаряддя, серед яких є традиційний ручний млин для молотьби кукурудзи й дерев’яна палиця для помішування кукурудзяної каші.
Лесото добре відоме розписами бушменів, які можна побачити у численних печерах і на скелях по цілій країні. Бушмени — це люди, які в давнину жили у печерах Га Коме. Їхні розписи змальовують широке коло діяльності, починаючи від рибної ловлі на човнах та за допомогою сітки і кінчаючи вигадливими танцями, коли учасники, очевидно, вдягали маски тварин. Розписи також зображають тварин, як-от бабуїнів, левів, бегемотів і канну, найбільшу з антилоп. Більшість розписів у печерах Га Коме стерлися. Залишились тільки деякі нечіткі зображення, як нагадування про мистецтво бушменів.
Група Свідків Єгови проповідує на території, недалеко від Га Коме. Час від часу вони відвідують печерних людей, які відомі своєю гостинністю. Свідків часто пригощають місцевою кашею, яка називається мотого. Багато мешканців Га Коме з радістю приймають біблійні публікації. Нерідко вони виявляють вдячність за літературу, пропонуючи овочі, яйця або щось інше як пожертви для освітньої праці Свідків.
Ці сучасні печерні люди глибоко шанують Біблію і люблять ставити багато запитань про життя, смерть та свої традиційні вірування. Завдяки ревній діяльності Свідків у тій території проводиться чимало біблійних вивчень. Таким чином зерна правди знаходять родючий ґрунт у серцях цих покірних людей (Матвія 13:8).
[Карта на сторінці 26]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ГА КОМЕ