Біблія розповідає, що після того, як мідіянітяни забрали Йосипа до Єгипту, патріарх Яків і його сім’я перебралися з Ханаану в Єгипет. Вони поселилися в єгипетському краю Гошен, що в дельті Нілу (Бут. 47:1, 6). Ізраїльтяни «ставали дедалі численнішими та могутнішими». Тому єгиптяни почали боятися ізраїльтян і змусили їх стати рабами (Вих. 1:7—14).

Деякі сучасні критики висміюють цю біблійну розповідь і називають її міфом. Усе ж існують докази того, що семіти * були рабами в стародавньому Єгипті.

Наприклад, археологи розкопали стародавні поселення на півночі Єгипту. За словами біблеїста Джона Бімсона, існують докази, що в цьому регіоні на півночі Єгипту було принаймні 20 семітських поселень. Також єгиптолог Джеймс Гоффмайєр каже: «Приблизно у 1800—1540 роках до н. е. в Єгипет мігрувало чимало семітських народів західної Азії». Він додає: «Цей відрізок часу збігається з періодом, який прийнято вважати патріархальним, і тому відповідає періоду та обставинам, описаним у Буття».

Існує ще один доказ з південної частини Єгипту. Папірус, датований періодом Середнього царства (бл. 2000 — бл. 1600 рр. до н. е.), містить імена рабів, які працювали в одному домі на півдні Єгипту. Більш ніж 40 з цих імен є семітськими. Ці раби, або слуги, працювали кухарями, ткачами і чорноробами. Гоффмайєр зазначає: «Оскільки лише в цьому одному маєтку у Фіваїді [південна частина Єгипту] працювало понад 40 семітів, то по всьому Єгипті, особливо в дельті Нілу, очевидно, було чимало семітів».

Археолог Девід Рол пише, що деякі з перелічених імен цих рабів «відразу асоціюються з Біблією». Приміром, папірус містить імена, подібні до імен Іссахар, Асир і Шіфра (Вих. 1:3, 4, 15). «Це дійсно доводить, що колись ізраїльтяни були рабами в Єгипті»,— робить висновок Рол.

Біблеїст Бімсон говорить: «Біблійні передання про єгипетське рабство і вихід з Єгипту є зовсім не безпідставними».