«Толерантність — це те, що уможливлює досягнення миру» (Декларація принципів толерантності, ЮНЕСКО, 1995 рік).

 Нетерпимість, навпаки, виражається у неповазі і ненависті, призводить до образ, дискримінації і насилля.

 Люди по-різному розуміють поняття толерантності. Поширена думка, що толерантна людина має схвалювати і активно підтримувати всі погляди інших людей, хоч би в чому полягали ці погляди. Є й ті, хто вважає, що толерантна людина поважає погляди інших, хоча сама не поділяє їх і не схвалює. І саме таке розуміння толерантності узгоджується з Біблією.

 Чи може Біблія допомогти сучасній людині бути толерантною?

Біблійні принципи, які допомагають бути толерантним

 У Біблії сказано: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Філіппійців 4:5). Біблія спонукує нас ставитися до інших з розумінням, бути ввічливими і неупередженими. Це не означає погоджуватися з поглядами іншої людини або переймати їх. Це означає поважати право іншої людини поводитися так чи інакше.

 З Біблії ми дізнаємося, що Бог не залишив людей без орієнтирів і норм поведінки. У Біблії говориться: «Людино, [Бог] сказав тобі, що є добром» (Михея 6:8). Отже, Бог пояснює людям, що принесе їм користь і щастя, а що ні (Ісаї 48:17, 18).

 Крім того, Бог не дав нам права засуджувати інших. У Біблії сказано: «Є лише один Законодавець та Суддя... А ти хто такий, щоб судити свого ближнього?» (Якова 4:12). Бог дає кожному з нас свободу приймати рішення, але покладає на нас відповідальність за них (Повторення Закону 30:19).

Біблія вчить поважати інших

 Біблія закликає нас: «Усіх поважайте» (1 Петра 2:17, переклад І. Хоменка). Згідно з Біблією, потрібно ставитися з повагою до всіх людей, незалежно від того, які в них переконання і стиль життя (Луки 6:31). Це не означає, що Біблія змушує нас погоджуватися з будь-якою думкою інших чи підтримувати будь-яке їхнє рішення. Але вона і не дає права зневажати тих, чия думка відрізняється від нашої, адже до всіх людей треба ставитися так, як до них ставився Ісус.

 Наприклад, одного разу Ісус розмовляв з жінкою. Вона належала до іншої релігії, не зважала на моральні норми, яких дотримувався Ісус,— жила з чоловіком, хоча не була з ним одружена. І все ж Ісус поставився до неї з повагою (Івана 4:9, 17—24).

 Так само як Ісус, його послідовники охоче пояснюють, на чому ґрунтуються їхні переконання, і роблять це з глибокою повагою (1 Петра 3:15). Біблія вчить не нав’язувати іншим своїх поглядів. У ній сказано, що християнину «не потрібно сваритися. Навпаки, він має бути з усіма люб’язний» — навіть з тими, хто має інші релігійні погляди (2 Тимофія 2:24).

Що в Біблії говориться про ненависть

 Біблія заохочує нас мати «мир з усіма людьми» (Євреїв 12:14). Неможливо прагнути миру і водночас розпалювати в собі ненависть. Хоча християнин не поступається своїми принципами, він докладає усіх зусиль, щоб мати мир з іншими (Матвія 5:9). Біблія закликає християн любити своїх ворогів, тобто відповідати добром на погане ставлення (Матвія 5:44).

 Щоправда, у Біблії говориться, що Бог «ненавидить», коли хтось принижує інших або завдає їм шкоди (Прислів’я 6:16—19). Але в цьому уривку мова йде про ненависть, або огиду, до поганих вчинків, а не людей. Якщо людина хоче дотримуватися Божих законів, Бог готовий простити її і допомогти змінитися (Ісаї 55:7).

Біблійні уривки, які стосуються толерантності і поваги

 Тита 3:2: «Щоб... були поміркованими, сповна виявляючи лагідність до всіх людей».

 Матвія 7:12: «Усе, що хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви».

 Ісуса Навина 24:15: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити».

 Дії 10:34: «Бог безсторонній».

 Авакума 1:12, 13: «Очі [Бога] надто чисті, щоб спокійно дивитись на зло».

 Римлян 12:19: «Дайте місце гніву Божому, бо написано: “Помста моя, я відплачу”,— говорить Єгова a».

 Бог Єгова нікому не давав права мститися. У свій час він сам встановить справедливість. Дізнайтесь більше зі статті «Чи ми колись дочекаємось справедливості?».