Дехто вважає, що дослівний, підрядковий переклад найточніше передає думки, виражені мовою оригіналу. Але це не завжди так. Розгляньмо кілька причин.

• Немає двох мов з однаковою граматикою, лексикою та будовою речень. Знавець єврейської мови професор С. Р. Драйвер написав, що мови «різняться не лише граматичною і семантичною структурою, але й... способом вираження думок у реченні». Люди, які розмовляють різними мовами, думають по-різному. «Тому,— продовжує професор Драйвер,— кожна мова має свою будову речень».

• Біблійна єврейська, арамейська і грецька мови мають свою лексику і граматику, тому дослівний переклад Біблії сучасними мовами не завжди зрозумілий, а іноді навіть спотворює думки оригіналу.

• Значення слова чи виразу часто залежить від контексту.

У деяких уривках можна передати думку буквально, але це слід робити дуже обережно.

Ось кілька прикладів, які показують, що дослівний переклад може призвести до неправильного розуміння.

•   У Святому Письмі слова «спати» і «засинати» можуть вказувати як на фізичний сон, так і на смертний сон (Матвія 28:13; Дії 7:60). Якщо мається на увазі смерть, перекладачі Біблії можуть використати такий вислів, як «заснути смертним сном». Тоді відразу зрозуміло, про що йде мова (1 Коринфян 7:39; 1 Фессалонікійців 4:13; 2 Петра 3:4).

• В Ефесян 4:14 апостол Павло вжив вислів, що буквально перекладається так: «у грі людей у (гральні) кості». Ця давня ідіома стосується шахрайства під час гри в кості. У більшості мов буквальний переклад буде незрозумілим. Але якщо перекласти цю ідіому висловом «підступність людей», то думка буде зрозуміла.

• У Римлян 12:11 вживається грецький вислів, який буквально означає «до кипіння духу». Дослівний переклад не передає правильної думки, тому в цьому виданні його передано висловом «палати духом».

• Ісус у своїй відомій Нагірній проповіді сказав слова, які часто перекладають так: «Блаженні вбогі духом» (Матвія 5:3). Однак буквальний переклад у багатьох мовах затемнює думку. У читача може скластися враження, що йдеться про психічно неврівноважених чи про нерішучих людей. Але насправді Ісус хотів показати, що щастя залежить не від задоволення фізичних потреб, а від усвідомлення людиною того, наскільки їй потрібні вказівки і поради Бога (Луки 6:20). Тому ці слова було б точніше передати так: «Щасливі ті, хто усвідомлює свої духовні потреби» або «ті, хто розуміє, що потребує Бога» (Матвія 5:3, «Новий Завіт сучасною англійською мовою»).

• У багатьох контекстах єврейське слово, яке перекладається як «ревнощі», означає гнів через підозру у зраді близької людини або заздрість, викликану добробутом іншої людини (Прислів’я 6:34; Ісаї 11:13). Але те саме єврейське слово може вживатись у позитивному значенні і перекладатись як «ревність». Наприклад, Єгова виявляє «ревність», коли захищає своїх служителів  або «вимагає цілковитої відданості» (Вихід 34:14; 2 Царів 19:31; Єзекіїля 5:13; Захарія 8:2). Це слово також може означати «ревність», яку виявляють вірні Божі служителі, коли справа стосується Бога і поклоніння йому, або ж передавати думку про нетерпимість до суперництва з Богом (Псалом 69:9; 119:139; Числа 25:11).

• У єврейській мові слово «рука» має також інші значення. Залежно від контексту воно може перекладатися такими словами, як «влада», «щедрість» тощо (2 Самуїла 8:3; 1 Царів 10:13; Прислів’я 18:21). У «Перекладі нового світу» англійською мовою використано понад 40 способів передачі цього слова.

Отже, переклад Біблії полягає не в тому, щоб у кожному випадку передавати єврейські чи грецькі слова тими самими відповідниками. Перекладачі повинні старанно добирати слова, які найліпше передають думки оригіналу. Речення також слід будувати відповідно до правил мови перекладу, щоб текст легко читався.

Разом з тим не слід занадто вільно перефразовувати текст. Якщо перекладач дозволяє собі переказувати біблійний текст на основі власних поглядів, то може спотворити значення тексту. Річ у тім, що перекладач може привнести своє помилкове розуміння або випустити важливі деталі. Щоправда, вільні переклади Біблії легко читати, проте надто великий відхід від тексту позбавляє читача можливості дізнатись, що насправді сказано в оригіналі.

На точність перекладу можуть впливати релігійні переконання перекладача. Наприклад, у Матвія 7:13 сказано: «Широкі ворота і простора дорога ведуть до знищення». Деякі перекладачі, мабуть під впливом своїх вірувань, переклали словом «пекло» грецьке слово, яке насправді означає «знищення».

Перекладач має також враховувати, що Біблія була написана мовою простих людей — рільників, пастухів і рибалок (Неемії 8:8, 12; Дії 4:13). Тому добрі переклади Біблії  є зрозумілими для щирих людей незалежно від їхнього походження. У таких перекладах загалом вживаються точні, прості, легкозрозумілі слова замість слів чи виразів, які були б незнайомі пересічному читачеві.

У багатьох сучасних перекладах Біблії перекладачі дозволили собі випустити Боже ім’я, Єгова, хоча це ім’я міститься у стародавніх рукописах. (Дивіться додаток А4.) Часто ім’я заміняють таким титулом, як «Господь», а іноді взагалі приховують той факт, що Бог має ім’я. Наприклад, у деяких перекладах слова Ісусової молитви, записаної в Івана 17:26, звучать так: «Я об’явив їм тебе», а в Івана 17:6: «Я відкрив тебе тим, кого ти дав мені». Однак точний переклад молитви Ісуса такий: «Я виявив їм твоє ім’я» і «Я виявив твоє ім’я людям, яких ти дав мені».

У передмові до першого англійського видання «Перекладу нового світу» говорилося: «Наш переклад не є парафразою Святого Письма. Ми намагалися зробити переклад якомога буквальнішим, дотримуючись при цьому правил сучасної англійської мови. Але ми старались не спотворювати думок буквальним перекладом і не ускладнювати розуміння тексту». Тож Комітет перекладу Біблії нового світу обрав зважений підхід: коли це не спотворювало змісту оригіналу, вживалися прямі відповідники слів, а в інших випадках підбиралися більш природні і зрозумілі слова, які передають думку оригіналу. Завдяки цьому Біблія легко читається і читач може не сумніватись у тому, що зміст натхненого тексту залишився незмінним (1 Фессалонікійців 2:13).