Книга Екклезіаста 6:1—12

6  Я бачив під сонцем ще одне нещастя*, яке часто трапляється людям:  правдивий Бог дає людині багатство, статки і славу, і вона має вдосталь усього, чого прагне*. Однак правдивий Бог не дає їй цим користуватись, а все це може дістатися комусь чужому. Це марнота і велике горе.  Якби хтось мав сотню дітей, жив багато років і дожив до старості, але він* не насолодився добром, перш ніж зійшов у могилу*, то мушу сказати, що мертвонародженій дитині ліпше, ніж йому.+  Бо ця дитина вийшла з утроби даремно і відійшла в темряву, і темрява огорне її ім’я.  Хоча вона ніколи не бачила сонця і нічого не знала, їй ліпше*, ніж тому, хто довго живе.+  Яка користь з того, щоб двічі прожити по тисячу років, але не відчути насолоди? Хіба не всі йдуть у те саме місце?+  Уся тяжка праця людини — заради шлунка,+ проте її апетит* ніколи не задовольняється.  Яка ж перевага в мудрого над безглуздим?+ І яка користь бідному з того, що він знає, як виживати*?  Ліпше насолоджуватись тим, що бачать очі, ніж піддаватися своїм бажанням*. Це теж марнота і гонитва за вітром. 10  Усьому, що з’явилось, уже дано ім’я. Відомо теж, якою є людина. І їй не під силу сперечатися* з тим, хто за неї сильніший. 11  Чим більше слів*, тим більше марноти, і яку користь вони приносять людині? 12  Хто знає, що людині найліпше робити впродовж її короткого і марного життя, яке минає, мов тінь?+ І хто скаже людині, що станеться під сонцем після неї?

Примітки

Або «лихо».
Або «вдосталь усього для своєї душі».
Або «його душа».
Або «і навіть могила не стала його».
Букв. «має більше відпочинку».
Або «душа».
Букв. «ходити перед живими».
Або «блукати душею».
Або «захищати свою справу в суді».
Або, можливо, «речей».

Коментарі

Медіафайли