Багато жертв сексуальної наруги відчувають глибокий сором через те, що сталося. Вони навіть можуть вважати себе винними. Ось приклад 19-річної Карен, яка у віці від 6 до 13 років зазнавала статевої наруги. Вона говорить: «Найважче давати собі раду з почуттям вини. Я кажу собі: “Чому ж я допустила, щоб це тривало так довго?”»

 Якщо ти почуваєшся подібно, поміркуй над такими фактами:

•   Діти не готові до сексу ні фізично, ні емоційно. Вони не розуміють суті й наслідків сексу і тому не в стані свідомо на нього погодитись. Отже, дитина аж ніяк не винна в тому, що над нею вчинили статеву наругу.

•   Діти схильні довіряти дорослим. Вони не мають уявлення про хитрощі збоченців, тож можуть стати легкою здобиччю. В одній книжці, присвяченій питанню сексуального насилля над дітьми, говориться: «Насильники дуже підступні, і діти не в змозі розпізнати їхню хитру тактику» («The Right to Innocence»).

•   Під час наруги дитина може відчувати статеве збудження. Якщо так було і з тобою, то пам’ятай: збудження — мимовільна реакція організму на певні дотики. Така реакція не свідчить про твою свідому згоду на секс і не є доказом твоєї вини.

 Порада. Чи ти знаєш дитину, якій стільки ж років, скільки було тобі, коли над тобою вчинили наругу? Запитай себе: «Чи було б справедливо вважати цю дитину винною, якби над нею вчинили сексуальну наругу?»

 Над цим замислилась Карен, коли певний час доглядала за трьома дітьми. Одній дитині було майже шість років — саме в такому віці над Карен почали вчиняти наругу. Карен говорить: «Я зрозуміла, якою незахищеною є дитина такого віку і якою незахищеною була я».

 Факт. У нарузі над тобою винен тільки кривдник. Біблія каже: «Лише грішному [зарахується] його гріх» (Єзекіїля 18:20).

 Відчути полегшення тобі може допомогти розмова з дорослою людиною, якій ти довіряєш. У Біблії сказано: «Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом» (Прислів’я 17:17).

 Можливо, ти думаєш, що краще не говорити про те, що трапилося. Мовчання стало для тебе, так би мовити, стіною, зведеною для захисту від ще більших страждань. Але поміркуй: стіна мовчання може бути не тільки захистом від болю, а й перешкодою, що заважає тобі отримати допомогу.

 Молода жінка, на ім’я Джанет, переконалася, що розмова про пережиту наругу приносить велике полегшення. «Коли я була ще зовсім малою, мене скривдила людина, яку я знала і якій довіряла. Я мовчала багато років,— пригадує вона,— але зрештою знайшла в собі сили звіритися мамі. Тоді з моїх плечей наче впав важкий тягар».

 Оглядаючись у минуле, Джанет пояснює, чому дехто не наважується розповідати про пережите насилля. «Наруга — це тема, про яку зовсім не хочеться говорити,— каже вона.— Але я зрозуміла, що носити біль у собі — не вихід. Добре, що я про все розповіла і не зволікала ще довше».

 Через наругу в тебе могла сформуватися хибна думка про себе. Наприклад, у тебе може з’явитися почуття неповноцінності або нікчемності. Або ж ти можеш думати, що єдине твоє призначення — це задовольняти сексуальні бажання інших. Але тепер настав «час лікувати» свої емоційні рани і виправляти неправильний погляд на себе (Екклезіаста 3:3). Що тобі в цьому допоможе?

 Вивчення Біблії. Біблія містить Божі думки, котрі здатні «повалити будь-яку твердиню», в тому числі хибний погляд на себе (2 Коринфян 10:4, 5). Поміркуй, наприклад, над такими біблійними уривками: Ісаї 41:10; Єремії 31:3; Малахії 3:16, 17; Луки 12:6, 7; 1 Івана 3:19, 20.

 Молитва. Коли на тебе навалюється почуття нікчемності й вини, «поклади [цей тягар] на Єгову» в молитві (Псалом 55:22). Бог завжди поруч!

 Старійшини збору. Ці чоловіки підготовлені, щоб бути «як укриття від вітру і сховок від зливи» (Ісаї 32:2). Вони можуть допомогти тобі розвинути зрівноважений погляд на себе і йти вперед.

 Добре товариство. Спостерігай за чоловіками й жінками, котрі подають хороший приклад у християнському житті. Звертай увагу на те, як вони ставляться одне до одного. З часом ти переконаєшся, що не всі люди зловживають довірою та кривдять своїх близьких.

 Цю важливу істину зрозуміла молода жінка, на ім’я Таня. З раннього дитинства вона зазнавала сексуальної наруги від кількох чоловіків. «Усі чоловіки, які були мені близькі, кривдили мене»,— каже вона. Але згодом Таня пересвідчилася, що є чоловіки, які виявляють справжню любов. Що запевнило її в цьому?

 Таня почала товаришувати з подружжям зразкових християн. Тоді її погляд на чоловіків змінився. «На прикладі цієї сім’ї я побачила, що не всі чоловіки є кривдниками,— розповідає вона.— Цей чоловік захищав свою дружину. Саме так і має бути згідно з Божим наміром» a (Ефесян 5:28, 29).